Виступ директора Заліщицької ЦБС Тракало О.Й. на Громадському віче, 10 серпня 2016 року

Високодостойні всечесні отці, шановні голови та працівники органів районної влади, сільські голови, дорогі учасники громадського віче, поважні гості!

25-ти ліття Української держави – це нагода знову привернути увагу до бібліотек – вічних скарбниць історії, культури і духовності, поділитись успіхами і спільно намітити перспективи на майбутнє.

Тому, складаючи звіт про звершене, який присвячуємо чвертьстолітньому віку української державності, хочемо у цьому родинному колі обговорити пам’ятні події, успіхи і невдачі, намітити завдання на майбутнє.

Сьогоднішній день вважаємо святковим для колективу бібліотекарів.

А коли в домі свято, гостям зазвичай пропонують переглянути архівні фотографії,  обговорити успіхи, розділити тривоги і мрії на майбутнє.

Ми також представили багато фотосвітлин на виставці  у вестибюлі, а  частину з тих, що зібрано  в альбомах і в електронному вигляді – на екрані.

Проголошення Незалежності України у 1991 році – найбільше надбання і прагнення всебічного соціального та культурного розвитку нашого народу.

Згадаймо як найдорожчі і найвідповідальніші заповіти приймали ми у перші дні і роки українського відродження, важливі і повчальні приклади, імена багатьох просвітян, учасників національно-визвольних змагань, що відважно боролись,  мріяли передати нам героїку і давню історію, переповісти приклади жертовних подвигів українських провідників, духовенства, інтелігенції, свідомих селян, талановитих людей і господарів, які засновували у нелегких умовах просвітянські читальні, перші бібліотеки, проводили курси грамотності, організовували історико-культурні, патріотичні дійства, бережливо пропагували українські друковані видання і мистецтво.

Чи маємо право забути такі давні за часом,  але і тепер яскраві приклади з життя наших краян, які бібліотекарі району встановили під час проведення пошуку для створення книги «Просвіта»: сторінки історії»: Андрій Рижевський із села Попівці, продавши власну корову, за виручені кошти придбав перші книги для сільської  читальні, а Семен Юріїв із Садок поїхав на заробітки до Канади, звідти й надіслав гроші для завершення будівництва читальні, до якої перші книги подарували отець Володимир Вонсуль  і його сини Микола та Богдан.

Не менш цікавим є приклад свідомої громади у Щитівцях, де жителі, члени товариства «Тверезість» в один день розібрали корчму в центрі села, а на тому місці збудували читальню, в якій активно працювала бібліотека.

Чи не повчальний цей факт для нас, сучасників?

Сьогодні, як і впродовж останніх 25-ти років наші усі бібліотечні установи району прагнуть залишитись традиційними для громад центрами культури, знань і духовності, і не тільки зберігати надбання віків, але й в добу суспільних перемін окреслити контури цивілізації ХХІ століття, виховуючи інформаційні, освітні, культурні і дозвіллєві цінності.

З перших днів нашої новітньої історії державотворення бібліотеки спільно із лідерами просвітянських осередків, Народного руху, членкинями Союзу українок, духовенством і громадськими активістами, людьми різних професій і уподобань активно включились в краєзнавчу діяльність, популяризацію давньої і величної культури, досвіду державницького життя, який має Україна здавен.

Від людей, що давно чекали цієї важливої події, записано багато цікавих спогадів, зібрано цінні історичні реліквії, а в бібліотеках оформлено музейні експозиції, краєзнавчі і народознавчі світлиці.

Просвітницька робота  і тепер базується на  збиранні  інформацій про села, традиції, історичні  і природні пам’ятки, встановлюються імена  краян, які заслуговують нашої  уваги, пам’яті і  вдячності.

Сьогодні на  виставці представлено цікаві документи, які бібліотеки оформили у  папки, де зібрано багато  маловідомих прикладів, записів краєзнавчого характеру.

Для  популяризації  краєзнавчих  видань і матеріалів організовуються  у бібліотеках району   народознавчі вечори,  краєзнавчі читання,  дні села і свята вулиць,  етнографічні розвідки, дні  краєзнавства, виставки-подорожі, зустрічі з місцевими авторами.

Бібліотечні заходи  завжди є  успішним результатом  взаємодії з  науковцями,  педагогами, працівниками музеїв, навчальних  та позашкільних  закладів.

Бібліотекарі  і члени  клубів за  інтересами, які діють  в усіх бібліотеках району зібрали цікаві спогади  очевидців, пам’ятні  фотосвітлини, історичні  відомості і передали  їх  Богданові Савці із  Копичинців, Несторові Мизаку із Чернівців, Ігореві  Олещуку із  Тернополя  для написання і видання книг про героїчне минуле: «А смерть їх  безсмертям зустріла», «А їх й Сибір не доконав», «За тебе, свята Україно», «Малолітні політичні  в’язні», а також до книг  «Реабілітовані історією», «Історія міст і  сіл Тернопільщини», за що отримали вдячність   від  цих  авторів і від  редакційних колективів.

У 1995 році  обласна  наукова бібліотека узагальнила  досвід роботи з  краєзнавства бібліотек ЦБС.

За фінансової підтримки  Заліщицької  міської  ради  центральна районна бібліотека  видала книгу  «Маестро  Наддністрянського  краю», до 100-річчя від дня народження  композитора, диригента Ярослава  Смеречанського.

До 20-річниці Незалежності України бібліотекарі зібрали матеріали  про  відомих людей –  уродженців нашого району, лауреатів  премій,  найвищих  державних  нагород, заслужених  працівників  у різних  сферах діяльності.   На жаль  нам не вдалось видати  книгу: «Наші  краяни-творці державності України», через  відсутність  коштів, хоча б не великим  тиражем, як і ще багато цікавих дослідницьких систематизованих посібників і книг, які  поки що  чекають своєї появи у світ і дороги до читачів.

Впровадження  інформаційних технологій у практику  роботи бібліотек дає можливість  осучаснити  краєзнавчу діяльність, прискорити отримання необхідної інформації,  урізноманітнити набір  сервісних   послуг, розширити діапазон і обсяг  краєзнавчої  інформації. Краєзнавчі ресурси  виставляємо  на власних  сайтах, блогах – в   комплексі: історичне,  екологічне, літературно- художнє краєзнавство, щоб  ефективно виховувати  патріотичні  почуття.

Вивчати історію краю допомагають  краєзнавчі клуби  за інтересами.

З 2002 року бібліотеки району  визначились  і  працюють як такі  типи установ: Бібліотеки-музеї (5 бібліотек), центри  краєзнавства (16),  центри народознавства (14), духовного відродження – 4,  естетичного виховання – 3,  дозвіллєві для дітей  та молоді, відповідно 8 і 4.

Позитивними  є приклади проведення занять у творчих лабораторіях  на базі  бібліотек-філій району. Про цей  наш досвід  видано  збірник  статей «Ми працюємо так…», матеріали  якого доступні і для усіх  користувачів Інтернет-ресурсів, розміщені на сайтах бібліотеки.

Проведені такі заняття на базі 16 кращих бібліотек району, які в останні роки на жаль  призупинено,  через  відсутність коштів для  організації  поїздок в інші  вже села  району,  зобов’язують нас   відновити цю  дуже  потрібну форму роботи  у   цей  час. Бо такі заняття  проводились не тільки з участю  бібліотечних  працівників  району,  але  й у кожному селі   при  значній кількості   дорослих,  дітей та молоді, які старались представити свої бібліотеки якнайкраще.

Ми готові  продовжувати цю роботу, якщо  знайдемо підтримку у  керівників районних органів влади та  сільських голів.

Непередбачуваними,  тривожними стали для усіх   нас події, які  переживаємо сьогодні,  і які  знаходять відгук  у наших краян – це події на Сході України.

Інформаційно-просвітницькі заходи на цю тему  спрямовуємо  у бібліотеках на підтримку і розвиток української ідентичності, зменшення негативного впливу  інформаційної війни, а книги  перетворюються  на  чудові ліки, що  спроможні  відволікати від  горя  і відчаю,  надати оптимізму і  повернути надію.

У бібліотеках  району організовуються заходи  на підтримку армії, зустрічі з воїнами краянами та їх родинами,  волонтерами, презентації книг,  інформаційні форми спілкування, а  також  тематичні заходи і  реквієми пам’яті  «Воїнам світла», про загиблих бійців  в зоні АТО.

У більшості бібліотек уже проведено презентацію та обговорення  книги Андрія  Юркевича «Моя Революція», яку  батько загиблого  Героя подарував для усіх  54-ох бібліотек під час  зустрічі у районній бібліотеці.

У фондах  районної бібліотеки є ще й інші  книги-присвяти мужнім  сучасникам, яких на жаль  немає в  сільських бібліотеках, а їх хочуть читати люди.

У бібліотеках району  зібрано та  оформлено  в альбомах пам’ятні спогади   про загиблих воїнів світла, Небесної Сотні,  слова  маминих сердець,  пишеться історія про односельчан, які  перебувають сьогодні на Сході. Збирали   теплі  речі  і продукти,  гроші для підтримки наших бійців,  виготовляли  маскувальні сітки, організовуємо  заходи, що  сприяють  популяризації  ціннісних пріоритетів наших захисників.

Заліщицька районна централізована бібліотечна система  сьогодні  об’єднує  54  установи, до  її складу  входять  центральна районна бібліотека,  районна бібліотека для  дітей, Товстенська селищна  бібліотека і 51-сільські  бібліотеки-філії ЦБС.  Для  порівняння у 1991  було 56 установ (об’єднано бібліотеки  у селах Лисівці та Новосілка).

Стратегічним напрямом  діяльності  є задоволення інформаційних потреб, впровадження інноваційних форм  бібліотечного обслуговування  різновікових   категорій  людей.

Сьогодні основним завданням бібліотекарів, від  розв’язання котрого залежить навіть існування самих  бібліотек, є збереження  прошарку   громадян, які читають і  визначають моральний клімат у нашому  суспільстві, рівень його  інтелектуального розвитку. Розуміємо  наскільки  важливим є і  сучасний рівень  бібліотекарів-фахівців, і чи є вони лідерами у своїй сфері та  в громадах.

Обслуговування у бібліотеках району  сьогодні  здійснюють  65 бібліотечних  працівників,   з яких тільки 10  працюють  в умовах повної зайнятості.

Якісний склад фахівців постійно змінюється. В останні роки все менше бажаючих  навчатись і здобувати бібліотечну  професію. Для навчання, підвищення фахового рівня бібліотекарів постійно організовуємо семінари, практикуми, тренінги  і вебінари, практичні заняття, на яких обговорюємо різні  завдання нашої професійної діяльності.

Основною місією бібліотек в усі  ці роки  вважаємо –   залучення до читання  як найбільшої частини  населення,  популяризацію книг, як важливої складової суспільства, основи його духовності і культури.

І у цьому  сенсі  пріоритетним завданням  бібліотечних працівників є надання  користувачам допомоги щодо  орієнтування  в сучасному  літературному процесі.

Особливий  інтерес читачів, а відповідно  зростання запиту на  українську художню літературу, ми  відчули у перші  роки  нового століття.

Ми  обслуговували у ті роки  більше читачів. Організовували літературні вечори, презентації книг масового  попиту,  повертали разом  із читачами імена  раніше  замовчувані або  незаслужено забуті,  популяризували  діаспорну літературу, організовували дискусії між різними  поколіннями шанувальників художнього  слова. Тоді  ж у нашому місті разом  із науковцями, літераторами, істориками, працівниками  краєзнавчого музею увіковічили  імена Олени  Теліги, Олега Ольжича, Андрія Чайковського, Петра Ковальчука, Василя Вериги, Володимира Голинського і  Михайла Гайворонського. І вже нещодавно –  Євгена Маланюка, Андрія  М’ястківського, Ярослава Смеречанського і Теодора Хмурича, які  залишили свій  слід у літературі,  мистецтві,  творили  власні присвяти, відкривши  на їх честь   пам’ятні знаки, меморіальні дошки  у Заліщиках і в селах.

Для  популяризації  літератури, відзначення  визначних  дат та  ювілярів-авторів і  ювілеїв книг у бібліотеках  проводяться  літературні  вечори, зустрічі, засідання у клубах за  інтересами і в літературно-мистецькій  вітальні.

З цією  метою  постійно  прагнемо систематизувати  популяризацію літератури  – і  сучасної  і класичної, проводимо  творчі зустрічі, ювілейні вечори, обговорення  прочитаного,  інформування про книжкові новинки,  оформляємо  різного типу книжкові виставки.

Помітно  зростає  кількість  осіб, яких наші  бібліотеки, і в місті, і в сільській місцевості обслуговують  за місцем проживання та праці. Працівники  районних бібліотек і Товстенської  селищної бібліотеки обслуговують  пацієнтів обласного  госпіталю інвалідів війни та реабілітованих, дитячого санаторію і обласного багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру,  Товстенського геріатричного відділення.

Однак, з тривогою  про майбутнє  переживаємо  особливу  суспільну  проблему, яка  є не тільки   в нашому  районі, але навіть  в деяких  інших державах світу – зниження інтересу  до традиційного читання, зменшення читачів у бібліотеках.

Пройшли ті часи, коли читання було показником  освіченості, а  володіння  книжковими  колекціями (   приватними бібліотеками) –  критерієм заможності.

Сучасний розвиток  українського  суспільства спричинює новий  погляд на проблему читання в країні, необхідність  вирішення її силами  державних і громадських організацій, а також  бізнес-сектору.

За ці роки  виросло нове покоління  молодих людей, які дуже  незалежні, поінформовані  й уміють  шукати інформацію  в Інтернеті, тому  останнім часом роль читання у суспільстві  втрачає своє  лідерство, а це  часто  називають кризою читання.    Проблеми особистого  і суспільного характеру  спричинюють  перетворення більшості читачів на  споживачів інформації, тобто  користувачів.  Їх  обліковано як  відвідувачів  бібліотек, учасників бібліотечних  заходів,  в тому числі і споживачів  веб-ресурсів.

І навіть  у цих  умовах  вважаємо, що завдання для бібліотек залишаються незмінними – збирання, накопичування та збереження інформації, і для  сучасників, і для  наступних поколінь, проведення інформаційних заходів і культурного відпочинку,  задоволення потреб різних   категорій  користувачів в організації їх роботи, навчання  і дозвілля.

У бібліотечних  установах району оформляються  інформаційні папки-досьє, читачам пропонують  систематизовані  тематичні  довідково-бібліографічні матеріали.

У складних умовах нашого сьогодення працівники використовують різні шляхи для поповнення бібліотечних фондів. На цій таблиці представлено інформацію про поповнення фондів бібліотек району, з якої довідуємось про кількісне зменшення нових надходжень. Недостатнє фінансування  протягом  останніх років суттєво вплинуло на якість бібліотечного обслуговування.

В порівнянні із 1992 роком надходження різко зменшилось – від   25-ти тисяч до 3-х тисяч у 2015 році.

Тільки у 2008 році  із бюджету було виділено 10 тис. грн. для придбання книг до бібліотек району.

У 2013 році придбано 40 книг «Реабілітовані історією.  Тернопільська область. Т. 2.» на суму – 3 929 грн., а в 2015 році використано 20 тис. грн.. бюджетних коштів і придбано 100 книг Михайла  Сопилюка «Заліщики: роки, події, люди».

Цільові програми «Поповнення фондів бібліотек», які приймаються в районі, уже давно не фінансуються, окрім часткових видатків на придбання преси для районних бібліотек.

В основному фонди поповнюються за рахунок дарункових видань авторів книг, власників книгозбірень із діаспори та місцевих жителів.

Книги для бібліотек району передали у великій кількості Наукове товариство імені Шевченка в Америці, за сприяння директора Адміністрації НТШ Василя Лопуха,  Міжнародна освітньо-культурна асоціація в ході акції «Дорога до храму душі », фундації ім. О. Ольжича, «Слово і чин», «Сейбр -Світло», видавництво «Літопис УПА», Конгресові комітети українців США і Канади.

Найбільш значимим для бібліотек району був дарунок колишнього народного депутата Ростислава Шіллера, близько 5 тис нових, цікавих друкованих видань, особливо для дітей та молоді.

Фонди бібліотек  збагатились цікавими книгами і журналами завдяки дарункам уродженців краю: Василя Вериги, автора історичних досліджень, віце-президента світового Конгресу українців, Нілі Кузич з Чикаго, яка була першим бібліотекарем в Народному домі міста Заліщики, Мілли Санберг-Меснер, що описала  тривожні події її  життя та родини в Заліщиках.

Авторські дарунки надходять від уродженців краю, які часто презентуємо в бібліотечних установах, готуємо віртуальні виставки, розміщуємо пости на власних сайтах та блогах бібліотек, інформуємо ЗМІ.

Заслуговують уваги приклади турботи про поповнення фондів керівників підприємств: Миколи Долотка, який придбав для Буряківської бібліотеки- філії книги  на суму 2 тис 100 грн., Віктора Тарчинського, директора ТЗОВ «Агрополіс» – 2, 5 тис. грн. для Свершківської бібліотеки-філії, колишнього сільського голови Дзвиняча Петра Умрихіна, який виділив 2, 5 тис. грн.. на придбання нової літератури для Дзвиняцької бібліотеки-філії.

Здебільшого передплата періодичних видань у бібліотеках-філіях проводиться за рахунок власних коштів бібліотекарів. Газети  до 14 бібліотек  передають сільські  ради.

З районного бюджету кошти на  передплату періодичних видань виділяються тільки  для центральної  районної бібліотеки і бібліотеки для дітей.

Пресу  для районної бібліотеки, Товстенської  , Добрівлянської, Свершківської бібліотек-філій передплачують  церковні громади.

Підприємці Степан та Іван Навольські сприяли також коштами на передплату періодики  для  центральної бібліотеки, а  священики –парохи  церков  у  м.Заліщики,  отець Іван Сендзюк  та церкви  Архистратига  Михаїла, отець-декан  Товстенський  УГКЦ Ігор Леськів – для районної бібліотеки  та Товстенської бібліотеки-філії, о.Василь Черничук – для Добрівлянської бібліотеки.

Директор  ПАП «Фортуна» Ігор Фрич уже довгий час  передплачує пресу  для Рожанівської та Солонської бібліотек-філій, для Буряківської бібліотеки – керівник  господарств   Микола Долотко,   Мирослав Розлуцький, керівник господарства “Добробут” –   для Дунівської, Вигідської, Щитівецької  бібліотек-філій. Керівник  ТзОВ «Агрополіс» Віктор Тарчинський  виділяє кошти  на передплачу  преси для Свершківської бібліотеки-філії.

Як засвідчують останні  соціологічні вивчення,  значно  знизилась інтенсивність читання юнацтва, більше ніж удвічі  в Україні  збільшилась кількість  молодих людей, які не мають  удома  книжок,  змінюється дозвіллєва  орієнтація в сучасному суспільстві, причому не тільки  в українському,  а також  падіння авторитету і ролі основних  інститутів  виховання читання  – сім’ї  та школи.

Але  найдавніший  культурний атрибут –  книга вже не одне століття залишається з людиною . І, сьогодні, коли  хочуть   пояснити  втрату інтересу до  читання книг, то  кажуть  про брак часу, називають різні розваги, говорять  про високу  вартість книг,  пояснюють, що  користуються  більше  електронними  носіями, і при всьому цьому   втрачається  можливість  замислюватись над художнім  стилем,  образністю, деталями, мовою.

Проте багато батьків самі не читають , або мало читають своїм  дітям.

Для  розвитку  сталого  читацького і культурного  світогляду прагнемо зацікавити молодь, популяризуючи нові їх потреби.

У цьому напрямку організовуємо  заходи  спільно із навчальними  закладами, тісно співпрацюємо  із колективами Заліщицького акроколеджу, вищого  професійного  училища, гімназії, загальноосвітніх шкіл  міста і району, сектором  у справах молоді, сім’ї  і спорту РДА, духовенством, громадськими об’єднаннями молоді .

У бібліотеках діють клуби за інтересами, у центральній районній бібліотеці, проводяться засідання на різні теми у Клубі творчої молоді,  члени  якого   неодноразово презентували  це  молодіжне об’єднання для  ровесників області. Їхні поетичні твори  друкувались в обласних збірках «Перші ластівки». Переможці обласного конкурсу  «Студентські струни», І-ий  етап якого  проводився для  творчих особистостей району у нашій бібліотеці, брали  участь  і були серед  переможців в області. Презентують свої книги  молоді  автори у наших бібліотеках.

Важливо, що  багато заходів для молоді  ініціюють і є їх  ведучими студенти,  старшокласники. Досвідом та особистими інтересами і  захопленнями діляться особи, які уже здобули професію,  або навчаються у різних  закладах, і ті, хто ще шукає  роботу, або вже мають місце праці.

Читачі бібліотеки беруть участь  у  молодіжних конкурсах, які часто організовує державна і обласна бібліотека для молоді.

А в цьому  році районна бібліотека  стала  місцем для проведення  заходів  молодіжного проекту  «Intermezzo Заліщики»,  сучасні форми  якого подобаються молоді міста. Підтримали цей проект  міська рада та молодіжна громадська організація «Півострів змін», а ініціювала  його Ірина Викирчак,  уродженка Заліщик,  яка у минулому  також була читачем наших бібліотек, відвідувала засідання Клубу творчої молоді,  а  нещодавно вона очолила  Національне бюро  «Креактивна Європа» при Міністерстві культури України, засновниця  Міжнародного фестивалю  «Intermezzo».

Результативною  вважаємо  ми і діяльність  Клубу молодого підприємця, що діє  при центральній  районній бібліотеці,  постійним  модератором його засідань від часу  заснування є Йосип Йосипович  Децовський, якого  обрано заступником  голови громадської ради при бібліотеці.

На  засіданнях  Клубу  молодь  моделює  цікаві  творчі проекти  господарювання на рідній землі, опановує  технології  сільського господарства, економічного розвитку, основи кооперації,  завдання екологічного збереження природних ресурсів, знайомляться із досвідом  підприємців, фермерів, кращих господарів. У цих  питаннях  співпрацюємо  із відділом  агропромислового  розвитку РДА, центром зайнятості, дирекцією та колективом НПП «Дністровський каньйон», громадською організацією «Зелений світ».

Матеріали з досвіду  роботи  Клубу  молодого підприємця центральної  бібліотеки було передано на конкурс  в обласну наукову  бібліотеку, де він  визнаний  кращим, зайняв І-е  місце і поміщений  в збірнику  «Із   практики роботи  публічних  бібліотек Тернопільської області».

Бібліотечна система району  представила також матеріали на конкурс «Сторінка в  літопис бібліотечної справи Тернопілля», за  результатами  якого була  номінована  на І-у премію і  нагороджена грошовою  премією  в сумі 500 грн.

Дуже важливими у нашій роботі є  залучення   і організація заходів для дітей,  щоб дати їм  відчуття радості від  читання.  Бібліотеки практикують різні форми роботи –  екскурсії,  літературні ранки, етичні години,  ділові ігри,  конкурси,  літературно-казкові забави,  під час яких діти  не тільки  черпають знання із книг,  а й змістовно  відпочивають,  діляться  враженнями від прочитаних книг.

Успіхами у роботі з дітьми вважаємо   неодноразові  перемоги у різних конкурсах.

Здобуто перше місце  у обласному конкурсі книжкової виставки  на  духовну тему (2000 р.) і призові місця в  обласній  краєзнавчо-пошуковій експедиції «Тернопілля, рідне  Тернопілля, земле  мила,  барвінковий цвіт» (2009 р.),  у конкурсі на кращу  читаючу сім’ю  Тернопільської області 2013 року – (сім’я  Пацарини Романа, Заліщики),  2- місце  у  сімейному конкурсі «Книга пам’яті  мого роду» ( до 70-річчя завершення Другої  світової війни)  здобув Федьків Богдан – читач  Блищанецької бібліотеки, 3- місце  у Всеукраїнському конкурсі «Мрії про Україну: дитячий погляд» 2016 р.  вибороли читачі Іване-Золотівської бібліотеки  Халявко Ганна і  Шипівецької бібліотеки – Золота Сніжана.

Пріоритетними  в роботі з дітьми було і залишається  національно-патріотичне, морально-правове,  естетичне  виховання, форми роботи  на допомогу вивченню шкільних програм, організація сімейного читання, що  сприяло б  творчому розвитку  особистості  дитини.

З  метою  залучення читачів до  бібліотек  організовуються акції «Запиши  у бібліотеку друга», «Стань  читачем сьогодні», «Читаймо всією сім’єю», а також, які  виховують  почуття поваги, милосердя, ­ – «Тепло сердець даруємо захиснику», «З подарунками  до дітей-сиріт»  та інші.

Для нас,  бібліотекарів, завжди було і є  важливим у роботі – чи  знайде дитина стежку, яка приведе її до полиці з книгами, чи  полюбить вона читача та чи збереже цю звичку в своєму  подальшому житті?

Актуальні завдання у роботі з читачами  дітьми  завідувачі  районними дитячими бібліотеками  області обговорювали на  двохденному семінарі, який  проводився у 2010 році на базі  Заліщицької районної бібліотеки для дітей.

Для  нинішнього читача  бібліотека – це  насамперед місце для  самопізнання та  соціального розвитку.

Знаковими вважаємо події 2002 року, коли  наші бібліотеки ввійшли в інформаційний простір у партнерстві з Посольством США, які  сприяли у створенні   в Заліщицькій, Синьківській і Товстенській бібліотеках Інтернет-центрів,  оснащених комп’ютерами, та під’єднанні їх до Глобальної мережі.

Конкурсний проект «Інтернет для читачів публічних бібліотек». ( LEAP ІІ)–дав стимул колективу до участі і  перемог ще й в інших проектах: «Conneсt-в’язок», 2004-2006 р.р., а також у конкурсі 2010 року «Оновлення комп’ютерів та програмного забезпечення”.

У 2011 році  перемогу у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного  доступу до Інтернет – ІІІ, організаторів  програми «Бібліоміст» і Ради Міжнародних досліджень «IREX» та Агентства США  з міжнародного розвитку, вибороли  Добрівлянська, Шипівська, Колодрібська і Бедриківська бібліотеки.

2012 року  Дорогичівська бібліотека отримала  грантову винагороду – ноутбук,  вигравши конкурс “Партнерство бібліотеки і громади”  від  Програми «Бібліоміст.

Всього  на підтримку бібліотек  і організацію Інтернет-центрів  надійшло  до району  понад 100 тис.доларів США, або  понад 500 тис.гривень. На жаль, через внесену некоректну зміну у назву ЦБС наша конкурсна діяльність припинена.

Сьогодні у 10-ти бібліотеках району діють  Пункти Доступу громадян до інформації  органів  державної та місцевої влади, забезпечується безкоштовний доступ до Інтернету.

Завдяки спонсорам, добродійникам   вдалось організувати Інтернет-центри у Буряківській, Дорогичівській і Слобідській бібліотеках.

Вагомою  є допомога Миколи Долотка, керівника  господарства у Буряківці, який подарував сільській бібліотеці  комп’ютер, принтер, оплатив  підключення  телефонної лінії та Інтернету. А у Слобідці за  сприяння  підприємця, депутата  райради Ярослава Крайника,  підключено Інтернет-зв’язок,  встановлено  решітки, а також  передано  в дарунок принтер.

До організації Інтернет-центру у  Дорогичівській  бібліотеці долучився підприємець Ярослав Шевчук, а наш земляк Володимир Бедриківський оплатив  послугу підключення до Інтернету і придбав модем, принтер та інші комп’ютерні ексесуари.

За сприяння уродженця с. Синьків Дмитра Фірташа оновлено комп’ютерне обладнання у бібліотеці.

Комп’ютери, які уже  використовувались у роботі, передано за сприяння Василя Вериги  у 2000 році Міжнародним  благодійним фондом ім. Шевченка, а також передали дирекції банків «Надра» та «Аваль» (2010, 2015 р.р.).

У бібліотечних Інтернет-центрах  організовуються  різні форми роботи.

Стратегія  розвитку  бібліотек району і надалі буде  направлена на розширення  новітніх  інформаційних послуг та технологій, для  надійного забезпечення доступу населення  до  інформації та  надбань  культури, створення бібліотечних установ нової доби.

Пишаємось результатами роботи  ініціативних, професійно-знаючих бібліотечних працівників центральної районної бібліотеки та дитячої книгозбірні, сільських філій, у яких успішно діють  Інтернет-центри, завідувачів бібліотек   – Ольги  Боднар із Синькова, Ольги  Бензар (Товсте), Світлани Золотої (Шипівці), Ганни Дребіт (Колодріібка), Олександри Стасюк (Добрівляни), Світлани Тютюнник (Бедриківці), Ганни Бабин (Дорогичівка), Стефанії Кучерка (Буряківка), Олександри Якимець (Слобідка) і ще багатьох, багатьох членів колективу ЦБС.

Із нашим досвідом  знайомляться  працівники  багатьох  бібліотечних установ сусідніх районів та областей.

У скарбницю досвіду  вписані такі  важливі події, як семінари у Заліщицькій ЦБС для директорів бібліотек-переможців конкурсу  «LEAP» – ІІІ, який відбувся  у травні  2003 року з участю керівників бібліотек   із  різних областей  України, а також семінар 2005 року,також  з участю керівників національних, державних бібліотек Києва, обласних і районних бібліотек України, і на той час Автономної Республіки  Крим.

Кращий досвід наших  бібліотечних установ  узагальнюють  державні і обласні бібліотеки, про це  інформують ЗМІ, з якими ми тісно  співпрацюємо.  А також   розміщуємо та забезпечуємо доступ до сайтів  наших бібліотек і блогів.

Основою якості роботи бібліотек є  суспільна думка, запити громадян.

У 2013 році в усіх бібліотеках району  відбулись  громадські слухання «Сучасна бібліотека. Якою  має бути бібліотека нашої громади?».

Оцінка роботи бібліотек та пропозиції щодо  покращення бібліотечного обслуговування читачів, громадськості, депутатського активу стали  важливими для  усіх нас. Обговоренню  цього питання на сесіях, засіданнях виконавчих комітетів, рад,  організованих круглих столах, зборах громадян передувало  проведене  анкетування, в якому брали  участь респонденти різного віку. Більшість  висловили бажання бачити свої бібліотеки  сучасними, європейського  взірця, із  наповненням фондів сучасними книжковими  новинками з різних галузей, з Інтернетом , і з  комфортними умовами для праці  та відпочинку,  сучасним дизайном приміщень.

Громади повинні підтримувати бібліотеки і разом з ними розвиватися. У резолюціях слухань записано багато цікавих і цінних пропозицій,  адресувались звернення до  керівників  органів влади району, сільських голів, підприємців, щодо фінансової підтримки  бібліотек.

Тоді ж з’явилась ідея про  створення громадської ради при районній ЦБС, яка  сьогодні і є  організатором цього віче.

Більшої уваги  вимагають сільські  бібліотеки, які, як і усі решта в районі, функціонують у пристосованих приміщеннях.

Впродовж цих 25-и  років,  за сприяння   органів місцевої влади, керівників господарств у кращі  приміщення переведено бібліотеки в селах: Блищанка (адмінбудинок), Бересток ( новозбудований клуб), у 1994 році – Нагіряни  (новозбудоване клубне приміщення), і   розширено на дві кімнати Садківську бібліотеку, 1996  р. – Рожанівська, ( будинок  колишнього колективного господарства, тепер і ФАП),  1997 року –  Дорогичівська, ( адмінбудинок), 1999 року – керівники селянських спілок «Заповіт», «Синьківська»  перевели  у кращі приміщення бібліотеки у селах Касперівці і Синьків.

У  2002 році   покращено умови і розширено площу для Колодрібської бібліотеки, у 2004 році переведено у  кращі  приміщення Добрівлянську та Зеленогайську бібліотеки. Від  2012 року  взірцем стало  новозбудоване приміщення,  умови для роботи  у клубі і  бібліотеці в Синькові.

Значну підтримку   у зміцненні  матеріальної бази  бібліотек надають також  теперішні керівники сільськогосподарських  підприємств: Мирослав  Розлуцький, керівник  господарства «Добробут», який  сприяв у  підключенні  до газового опалення Вигідської та Кулаківської бібліотек, придбав  конвектори для  обігріву приміщень,  виділив кошти на придбання матеріалів для проведення ремонту, а також  металопластикових вікон, які встановлено у Щитівецькій, Вигідській і Кулаківській бібліотеках.

Вартий наслідування і приклад  турботи  сільського голови з Дорогичівки  Василя Перціва, який віддав для бібліотеки  свій робочий  кабінет, із газовим конвектором, сприяв у підключенні до швидкісного Інтернету.

Сьогодні ми ще можемо  перелічити імена багатьох  добродійників.  Серед них  підприємці, які підтримали  фінансово відкриття Інтернет-центрів: брати Навольські,  Іван  Городинський, Василь Андрусик, Ярослав Вацик,  керівник Облспоживспілки Михайло Лазар та Заліщицького цеху  електрозв’язку Роман Штогрин, брати Бальцевичі, Богдан Тракало і ще багато інших.

Багато  уваги  приділяли  зміцненню матеріальної бази бібліотек  колишні сільські  голови у  Добрівлянах і Колодрібці, Дзвинячі і Блищанці,  Хмелеві і Шипівцях, в Шутроминцях і в Устечку, у  Синькові і в Садках, а теперішні  сільські голови Угриньковець, Летячого, Дунева, Буряківки, Блищанки, Добрівлян, Дзвиняча продовжують  цю добру  справу.

Ми вдячні за духовну  опіку  і підтримку  бібліотек церковним  громадам,  священикам, зокрема  отцеві Івану Сендзюку із Заліщик та оцю-декану УГКЦ із Товстого Ігорю Леськову, які  впродовж багатьох років дарують бібліотекам книги,  передплачують пресу. Духовну пресу передають також церковні громади ще для 10-ти бібліотек у районі.

У 2012 році рішенням  сесії  Заліщицької районної  ради було  виділено 36 тисяч гривень для  придбання матеріалів і  ремонту приміщень Добрівлянської, Колодрібської, Шипівецької, Бедриківської бібліотек, в яких  відкривались  Інтернет-центри.

Завдячуємо за турботу усім колишнім і теперішнім керівникам, сільським головам , які  сприяли у придбанні та встановленні металопластикових вікон, дверей, проведенні ремонтних робіт у бібліотечних  приміщеннях. В цей  час  завершуються ці роботи  у Блищанецькій, Дзвиняцькій бібліотеках, за що ми вдячні сільським головам, а також за підтримку у ремонті бібліотечної кімнати у с. Солоне – керівникові ПАП «Фортуна» Ігорю Фричеві.

Від  перших днів української  державності значною є турбота   і матеріальна підтримка  наших бібліотек від  підприємців  – братів  Навольських. Один із братів – Степан Михайлович очолив громадську раду  бібліотеки і прагне об’єднати  зусилля спонсорів,  добродійників, керівників від влади і  підприємств для вітелення цієї важливої мети. А Іван Михайлович придбав для центральної бібліотеки  потужну  копіювальну  машину «Ксерокс», допоміг у перевезенні книг з Києва, підтримав бібліотеки  у Заліщиках і в Бедриківцях при відкритті  Інтернет-центрів,  виділяв  кошти на передплату преси, проведення духовних заходів.

Сьогодні бібліотека активно  використовує  у  роботі   придбаний міською радою  діапроектор ( колишній голова  Володимир  Бенев’ят), а також музичний центр, який  придбав  для бібліотеки на той час  підприємець Іван Петрович Дрозд.

Маємо чимало  прикладів спонсорської допомоги  окремих осіб, доброчинців і в селах району.

Однак, через  відсутність коштів бібліотечні  приміщення, і в центральній районній бібліотеці, і у Товстенській  селищній та в багатьох сільських  бібліотеках уже давно не ремонтувались, а в цьому є гостра потреба, як і у придбанні меблів, особливо крісел для  відвідувачів.

Тільки  10 бібліотек із 54 опалювались в зимовий період, частина з них  періодично, малопотужними  електрообігрівачами, а значна кількість з них – зовсім не  опалюються.

Та все ж, ми  вдячні  сьогодні усім  людям, які  висловлюють сьогодні потребу підтримки бібліотек, вважають, що ці  установи  мають  майбутнє не тільки у великих, але й  в усіх малих, віддалених селах.

Бібліотеки на селі, виходячи з власних можливостей, утримуються  бібліотекарями і  активними у громадському житті людьми.

Тож  зуміймо разом переконати у потребі їх функціонування й  надалі всіх тих, від кого залежатиме доля бібліотек у майбутньому.

Завершити свій виступ  хочу  словами  нашого відомого письменника, редактора, громадського, політичного діяча, директора Заліщицької семінарії Осипа Маковея,  день народження якого  співпадає із  величними  святкуваннями  української державності:

Труд  даремно не пропаде, зродить нива,
Буде, буде Україна ще щаслива…!

Відкиньмо сумніви і згадаймо всіх тих, хто з вірою   боровся і сьогодні відстоює наше мирне життя, часто жертвуючи найдорожчим, навіть власними мріями і життям.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.