Туристичні перлини України

Заліщики та околиці

putivnik1

Zaleszczyki і okolice

putivnik2

Путівник

Історична довідка

Місто Заліщики розташоване на лівому березі р. Дністер, за 125 ш від Тернополя, на міжнародному транзитному шляху з України до Румунії. Назва ймовірно походить від місця проживання його перших поселенців – „За лісом”. Перші згадки про село Заліщики – 1444 та 1469 р. У середині 18 ст. поселення з навколишніми землями отримав каштелян краківський Станіслав Понятовський і дуже швидко розбудував. Пізніше власність перейшла до його сина – останнього польського короля. Магдебурзьке право місто отримало в 1766 р. З 1772 р. – перейшло до Австрійської імперії і в 1774 р. стало центром циркулу; з 1867 р. – повітове місто. В 1895 р. після прокладення залізничної колії Заліщики стають відомим кліматологічним курортом. В 1933 р. в Заліщиках відпочивав польський маршалок Йозеф Пілсудський. Історичні спогади передвоєнних часів розповідають про два пляжі – сонячний і тінистий, на яких прогулювались відпочивальники. Сучасників вражали золотистий пісок, прозора річкова вода та доглянутість. На жаль, пляжі знищені дністровською повінню і в радянський період не відновлювалися. З 1899 р. в місті діяла державна чоловіча семінарія, де працювали директором Осип Маковей, викладачами Й. Шварц, Т. Залеський, И. Раковський. Заліщики – батьківщина композитора М. Гайворонського, економіста Л. Бєлінського, теолога Б. Біланюка.

Zaleszczyki polozone na lewym brzegu rzeki Dniestr, 125 km od Tarnopola, na miedzynarodowym szlaku tranzytowym z Ukrainy do Rumunii. Prawdopodobnie nazwa miasta pochodzi od miejsca zamieszkania jego pierwszych osadnikow „za lasem”. Pierwsze wzmianki o wsi Zaleszczyki pochodzaz lat 1444 i 1469. W polowie 18 w. osiedle wraz z okolicznymi ziemiami otrzymal Stanislaw Poniatowski kasztelan krakowski i bardzo szybko rozbudowal. Pozniej posiadlosc przeszla w rece jego syna ostatniego krola Polski. Miasto uzyskalo prawo magdeburskie w 1766 r. W 1772 r. miasto przeszlo pod panowanie Cesarstwa Austro-Wegierskiego i w 1774 r. stalo sie siedziba cyrkulu; od 1867 r. miasto powiatowe. W 1895 r. po doprowadzeniu linii kolejowej Zaleszczyki staja sie znanym uzdrowiskiem klimatologicznym. W 1933 r. w Zaleszczykach odpoczywal Marszalek Polski Jozef Pilsudzki. Wzmianki historyczne z czasow przedwojennych swiadcza o istnieniu dwoch plazy slonecznej i cienistej, po ktorych spacerowali ludzie odpoczywajace. Kuracjusze podziwiali zlocisty piasek, przejrzysta wode rzeki i dogladanie. Niestety, plaze zostaly zniszczone przez powodz Dniestru i w czasach radzieckich nie byly odnowione. Od 1899 r. istnialo w miescie Polskie Seminarium Meskie, ktorego Dyrektorem byl Osyp Makowej, wykladowcy: J. Szwarc, T. Zaleski, J. Rakowski. Zaleszczyki to ojczyzna kompozytora M. Gajworonskiego, ekonomisty L. Bielinskiego, teologa B. Bilaniuka.

Палац Бруніцьких і парк

В 1808 р. заліщицький маєток разом з невеликим палацом купує Ігнацій Бруніцький. В 1831 р. він перебудовує його в стилі ампір, а позаду нього закладає парк. За переказами, австрійський цісар Франц II під час подорожі Галичиною зупинявся саме в цьому палаці. Заліщицький парк, закладений у середині 19 ст. на лівому березі Дністра, має одну з найбагатших дендрологічних колекцій серед парків Тернопільщини. В парку площею 5 га росте понад 400 дерев більш ніж40 видів і форм.

putivnik3

W 1808 r. posiadlosci zaleszczyckie wraz z niewielkim palacem nabyl Ignacy Brunicki. W1831 r. on przebudowal palac w stylu empire, a z tylu zalozyl park. Wedlug przekazow cesarz austryjacki przebywal w tym palacie podczas podrozy po Galicji. Park w Zaleszczykach zalozony w polowie 19 w. na lewym brzegu Dniestru, jest to jeden z najbogatszych zbiorow dendrologicznych wsrod parkow Ziemi Tarnopolskiej. W parku o powierzchni 5 hektarow rosnie ponad 400 drzew obejmujacych wiecej niz 40 gatunkow i form.

Краєзнавчий музей

Заліщицький районний комунальний краєзнавчий музей вперше відкрив свої двері 17 вересня 1974 р. В його експозиції було понад 3 тис. експонатів. За тридцять років роботи в музеї зібрано понад 17 тис. експонатів основного фонду. Особливої уваги заслуговують постійно діючі виставки, присвячені християнським святиням Заліщицького району та всесвітньовідомій археологічній пам’ятці “Кошилівці – Обоз”.

putivnik4

Zaleszczyckie rejonowe komunalne muzeum krajoznawcze po raz pierwszy otworzylo swoje drzwi 17 wrzesnia 1974 r. W jego zbiorach znajdowalo sie ponad 3 tys. eksponatow. W ciagu 30 lat pracy w muzeum zgromadzono ponad 17 tys. eksponatow funduszu podstawowego muzeum. Na szczegolna uwage zasluguja wystawy stale muzeum, poswiecone swiatyniom chrzescijanskim rejonu zaleszczyckiego i znanemu na calym swiecie pomnikowi archeologicznemu „Koszylowce Oboz”.

Костел святого Станіслава

Фундатором парафіяльного костелу св. Станіслава з Щепанова, збудованого у 1763 р., був краківський каштелян Станіслав Понятовський. В храмі над дверима до захристії зберігався герб Понятовських. В радянський період костел був пограбований і перетворений на склад солі, яка в’їлася в стіни на висоту 3 м. В 1991 р. костел віддали віруючим і відреставрували силами католицької громади.

putivnik5

Fundatorem kosciola parafialnego p.w. Sw. Stanislawa ze Szczepanowa, zbudowanego w 1763 r., byl Stanislaw Poniatowski kasztelan krakowski. W swiatyni nad drzwiami do zakrystii byl przechowywany herb Poniatowskiego. W czasach radzieckich kosciol byl obrabowany i przeksztalcony w magazyn soli, ktora zniszczyla sciany do wysokosci 3 m. W 1991 r. kosciol zostal oddany wierzacym i odrestaurowany przez wspolnote katolicka.

Церква Святої Покрови

Первісний титул церкви до 50-х років 20 ст. – церква Святої Трійці. Храм збудований у 1864-1875 рр., освячений у 1873 р. У храмі був чудовий іконостас роботи місцевого майстра Йосипа Нича. У 1962 р. церква Святої Покрови була закрита. З 1974 по 1989 рр. у недіючій церкві містився історико-краєзнавчий му-зей. З 1989 р. до сьогодні це греко-католицька діюча церква.

putivnik6

Pierwotny tytul cerkwi do 50 lat 20 w – cerkiew Swietej Trojcy. Swiatynia zostala zbudowana w latach 1864 – 1875, poswiecona w 1873 r. W swiatyni byl przepiekny ikonostas wykonany przez miejscowego mistrza Jozefa Nycza. W 1962 r. cerkiew Opieki Najswietszej Bogarodzicy zostala zamknieta. W latach 1974 -1989 w nieczynnej cerkwi miescilo sie muzeum historyczno-krajoznawcze. Od 1989 r. do dzis jest to czynna cerkiew grecko­katolicka.

Село Хрещатик

Свято-Іване-Богословський хрещатинський монастир розташований на стрімкому правому березі Дністра в Черні­вецькій області. Його історія почалась у 18 ст. з невеликого православного скита, що містився в травертинових печерках біля чудотворного джерела. Пізніше трошки вище монахи побудували церкву, освячену на честь Іоанна Богослова. В храмі знаходяться ікони Преображення Господнього та вм. Варвари, що самообновилися. Нещодавно на вершині збуду­вали новий Благовіщенський собор, який видно здалека.

putivnik7

Klasztor Sw. Jana Bogoslowa w miejscowosci Kreszczatyk zawieszony na stromej scianie Dniestru w obwodzie czerniowieckim. Jego dzieje biora poczatek z 18 w. od niewielkiej prawoslawnej pustelni, polozonej w jaskiniach trawertinowych kolo zrodla cudotworczego. Pozniej troche wyzej zakonnicy zbudowali cerkiew, poswiecona ku czci Sw. Jana Bogoslowa. W swiatyni sa ikony Przemienienia Panskiego i Wielkomeczennicy Barbary, ktore samoodnowily sie. Niedawno na szczycie zostal zbudowany nowy Sobor Zwiastowania, ktory widac z daleka.

Село Городок

Село Городок розташоване в місці, де р. Серет впадає в р. Дністер. В історичних документах вперше згадується 1418 р. як Кулаків Городок. Мав свій замок та земляні укріплення, так звані „Шанці пані Марії “, при татарських бродах. В селі зберігся графський палац (нині школа) та мурована церква св. Михайла кінця 18 ст.

putivnik8

Wies Grodek lezy w tym miejscu, gdzie rzeka Seret wpada do Dniestru. Pierwsza wzmianka w dokumentach historycznych pochodzi z 1418 r. jako Grodek Kulaka. On mial swoj zamek i obwarowania ziemne – tak zwane „Szance Pani Marii” przy tatarskich brodach. We wsi zachowal sie palac hrabiego (obecnie szkola) i murowana cerkiew p.w. Sw. Michala.

Каньйон річки Серет

Річка Серет, ліва притока Дністра, протікає Тернопільською областю 218 км. У своїй нижній частині, глибоко врізаючись у Подільське плато, утворює мальовничу вузьку каньйоноподібну долину з високими берегами. Найцікавіша частина каньйону знаходиться біля сіл Лисичники, Голігради та Касперівці: невеликі печери та гроти у вапнякових скелях, джерела, віковічні дерева та рідкісні рослини, унікальні відслонення. Береги прикрашають чудернацькі фігури та казкові нагромадження каміння різного розміру та форм, що утворились в процесі вивітрювання.

putivnik24

Rzeka Seret, lewy doplyw Dniestru, plynie przez obwod tarnopolski 218 km. W swojej dolnej czesci, gleboko rozcinajac plaskowyz podolski, tworzy malownicza waskadoline o wysokich brzegach, podobna do kanionu. Najciekawsza czesc kanionu znajduje sie kolo wsi Lisiczniki, Goligrady i Kasperowce: sa to niewielkie jaskinie i groty w skalach wapiennych, zrodla, pradawne drzewa, rzadkie rosliny oraz unikalne warstwy. Brzegi ozdobione dziwnymi figurami i bajecznymi nagromadzeniami kamieni roznych rozmiarow i ksztaltu, powstalych wskutek wietrzenia.

Село Касперівці

Село Касперівці, відоме з 1469 р., розміщене в каньйонах річок Тупа та Серет. В поселенні на лівому березі р. Тупи є пам’ятка природи – унікальні відслонення з рештками моховаток і голкошкірих вапняків. Ще одна визначна пам’ятка Касперівців, але вже архітектури, – церква святого Георгія, збудована в першій половині 17 ст. Товсті стіни, могутні контрфорси, вікна-бійниці свідчать, що храм належить до церков оборонного типу. В радянський період був спустошений і не діяв до 1990 р. Нині відреставрований. На одній із стін знайдено рештки давнього розпису.

putivnik11

Wies Kasperowce znana od 1469 r. lezy w kanionach rzek Tupa i Seret. We wsi na lewym brzegu rzeki Tupy jest pomnik natury – unikalne warstwy zawierajace pozostalosci roznych rodzajow wapnia. Jeszcze jeden wybitny pomnik w Kasperowcach, ale architektoniczny – cerkiew Sw. Georgija zbudowana w 1 polowie 17 w. Grube sciany, potezne kontrforsy i okna strzelnice swiadcza o tym, ze swiatynia nalezy do cerkwi typu obronnego. W okresie radzieckim zostala spustoszona i nie dzialala do 1990 r. Obecnie odrestaurowana. Na jednej ze scian znaleziono pozostalosci dawnych malowidel.

Село Касперівці

Мурована церква святої Параскеви споруджена в 1772 р. Біля неї, на цвинтарі, знаходиться горельєфне зображення святого Онуфрія. Рік його створення не встановлений але,за легендою, в 17 ст. під час одного з турецьких нападів з полону втік чоловік. На пам’ять про щасливу втечу в день Онуфрія-пустельника він видовбав зображення святого. В 1963 р. на р. Серет збудували гідроелектростанцію та створили Касперівське водосховище площею 263 га. Разом з навколишніми землями воно входить до Касперівського державного ландшафтного геологічного заказника.

putivnik10

Murowana cerkiew Sw. Paraskiewy zostala wzniesiona w 1772 r. Kolo niej na cmentarzu znajduje sie plaskorzezba Sw. Onufrego. Rok stworzenia plaskorzezby nie jest ustalony, ale wg legendy w 17 w. podczas jednego z napadow tureckich uciekl z niewoli czlowiek. W dniu Sw. Onufrego on stworzyl plaskorzezbe na pamiec o szczesliwej ucieczce. W 1963 r. na rzece Seret zostala zbudowana elektrownia wodna i stworzony Kasperowski zbiornik wodny o powierzchni 263 ha. Zbiornik wraz z ziemiami okolicznymi nalezy do Kasperowskiego Panstwowego Krajobrazowego Rezerwatu Geologicznego.

putivnik12

Село Нагіряни

putivnik14

putivnik15

Церква святого Миколи та дзвіниця були споруджені в 17 ст. і відновлені в 1920 р. Ці сакральні споруди є пам’ятками архітектури національного значення.

putivnik16

Cerkiew p.w. Sw.Mikolaja i dzwonnica zostaly wzniesione w 17 w. i odnowione w 1920 r. Te budowle sakralne naleza do zabytkow architektury o znaczeniu narodowym.

Село Кошилівці

Село Кошилівці розташоване на берегах річки Джурин, Перша згадка про нього – 1469 р. Село стало всесвітньо відомим завдяки знайденому в урочищі Обоз трипільському поселенню – унікальній пам’ятці археології. Цікавою пам’яткою оборонного будівництва 16 ст. є сільська церква, яка востаннє перебудовувалася в 1849 році.

Wies Koszylowce rozlokowana jest na brzegach rzeki Dzuryn. Pierwsza wzmianka o niej to 1469 r. Wies stala sie znana na calym swiecie dzieki znalezieniu w uroczysku Oboz osiedla trypilskiego – unikalnego zabytku archeologicznego. Ciekawym zabytkiem budownictwa obronnego 16 w. jest wiejska cerkiew, po raz ostatni przebudowana w 1849 r.

Селище Товсте

Селище міського типу Товсте над річечкою Тупою відоме в історії з 1414 р. як село Червоногородського повіту Подільського воєводства. В 1549 р. отримало магдебурзьке право і статус міста, який зберігало до 1940 р. У Товстому служив рабином засновник хасидизму Баал Шем Тов. Перший католицький костел збудували ще у 16 ст., а в 1912 р. за проектом архітектора М. Тальовського споруджено новий храм, освячений на честь св. Анни.

putivnik18

Wzmianka historyczna о osiedlu typu miejskiego Touste pochodzi z 1414 r. jako o wsi powiatu czerwonogrodzkiego wojewodztwa podolskiego. W 1549 r. uzyskalo prawo magdeburskie i status miasta, zachowywany do 1940 r. W Toustym byl rabinem Baal Szem Tow tworca chasydyzmu. Pierwszy kosciol katolicki zostal zbudowany juz w 16 w., a w 1912 r. zostala zbudowana nowa swiatynia wg projektu M. Talowskiego, poswiecona Sw. Annie.

Селище Товсте

Церква св. архістратига Михаїла, що є справжньою окрасою Товстого, збудована за проектом архітектора Я. Зубжицького у 1912-1939 рр., оздоблена художником Т. Вациком. До побудови цього храму в містечку діяла стара дерев’яна церква, яку розібрали перед Першою світовою війною.

putivnik19

Cerkiew p.w. sw. Archistratega Michala, ktora jest prawdziwa ozdoba wsi Touste, zostala zbudowana w latach 1912 – 1939 wg projektu architekta J. Zubrzyckiego i udekorowana przez malarza T. Wacyka. Przed budownictwem tej swiatyni w miasteczku dzialala stara cerkiew drewniana, ktora zostala rozebrana przed Pierwsza wojnaswiatowa.

Село Червоногород

Червоногород – одне з найстаріших поселень Тернопіль­щини. Вперше згадується в польсько-литовських документах 14-15 ст. У 1448 р. отримав магдебурзьке право і привілей на ярмарки. Турецько-татарські напади перетворили місто на село. В 1970 р. назва Червоногород зникла з географічних карт, натомість залишилось тільки урочище Червоне з руїнами палацу, гробівця Понінськихта костелу.

putivnik20

Czerwonogrod – jedna z najstarszych osad Ziemi Tarnopolskiej. Pierwsza wzmianka pochodzi z polsko-litewskich dokumentow 14 -15 w. W 1448 r. uzyskal prawo magdeburskie i przywileje na od bywanie jarmarkow. Na skutek najazdow turecko-tatarskich miasto zostalo przeksztalcone w wies. W 1970 r. nazwa Czerwonogrod znikla z map geograficznych, natomiast pozostalo tylko uroczysko Czerwone z ruinami palacu, grobowca Poninskich i kosciola.

Червоногородський замок

Червоногородський замок, за переказами, з’явився ще у давньоруські часи і був зруйнований монголо-татарами. Литовські князі Коріатовичі відновлюють дерев’яний замок, щоб втратити в 1395 р. на користь Польщі. У 1538 р. замок і місто були зруйновані військом волоського господаря Петра. На поч. 17 ст. Микола Данилович будує мурований замок. З 1672 по 1699 рр. замок окупований і поруйнований турками. У 1778 р. руїни – дві вежі та елементи стін – купує князь К. Понінський і перебудовує на палац. До 1939 р. у палаці проживала княгиня Любомирська.

putivnik21

Wg przekazow zamek w Czerwonogrodzie powstal jeszcze w czasach dawnoruskich i zostal zrujnowany przez Tatarow. Ksiazeta litewscy Koriatowicze odnowili zamek, zeby utracic go w 1395 r. na rzecz Polski. W 1538 r. zamek i miasto zostaly zrujnowane przez wojsko wloskiego gospodarza Piotra. Na pocz. 17 w. Mikolaj Danilowicz zbudowal zamek murowany. W latach 1672 – 1679 zamek zostal okupowany i porujnowany przez Turkow. W 1778 r. ruiny: dwie wieze i elementy scian nabyl ksiaze K. Poninski i przebudowal w palac. Do 1939 r. w palacie mieszkala ksiezniczka Lubomierska.

Петропавлівський костел

Петропавлівський костел був збудований поблизу замку в 1716 р. у пізньоренесансному стилі. Склепіння його викладене з каменю складним будівельним прийомом, інтер’єр прикрашали цінні розписи та пам’ятні таблиці. В підвалах храму знаходились крипти – усипальниці, а також ймовірно залишені від давнішої споруди підземні переходи, що ведуть в бік замкових веж. Нині будівля перебуває в аварійному стані і чекає реставраторів.

putivnik22

Kosciol p.w. Sw. Piotra i Pawla zostal zbudowany nieopodal zamku w 1716 r. w stylu poznego renesansu. Jego sklepienie wylozone jest kamieniem ze stosowaniem skomplikowanej metody budowlanej, wnetrze bylo ozdobione wartosciowymi malowidlami i pamietnymi tablicami. W piwnicach swiatyni znajdowaly sie krypty-grobowce oraz przejscia podziemne, pozostawione prawdopodobnie po dawniejszej budowli, prowadzace w strone wiez zamkowych. Obecnie budowla jest w stanie awaryjnym i czeka na restauratorow.

Водоспад і печера пустельника

Найвищий на Поділлі водоспад отримав аж три назви: Червоногородський (від назви давнього міста), Джуринський (від назви річки) та Нирківський (від назви найближчого села) і має висоту 16 м. Водоспад штучного походження. За леген­дою, щоб захопити замок, вороги підірвали частину кам’яного кряжу і спрямували воду річки напряму, а не навколо замку. Недалеко від водоспаду в урочищі Пустельня є невеликий грот, вирубаний у травертиновій скелі. В печерці жив монах-відлюдник, який вирізьбив з каменя фігуру святого Онуфрія. Поруч, над скелею, витікає джерело.

putivnik23

Najwyzszy па Podolu wodospad otrzymal az trzy nazwy: Czerwonogrodzki (od nazwy dawnego miasta), Dzurynski (od nazwy rzeki) i Nyrkowski (od nazwy najblizszej wsi) i ma wysokosc 16 m. Wodospad pochodzenia sztucznego. Wg legendy wrogowie, zeby zawojowac zamek wysadzili w powietrze czesc kamiennego lancucha wzgorz i skierowali wode rzeki prosto, a nie dookola zamku. Nieopodal wodospadu w uroczysku Pustelnia jest niewielki grot, wyrabany w skali trawertinowej. W Pustelni mieszkal mnich-pustelnik, ktory wykonal z kamienia figure Swietego Onufrego. Obok, nad skala bije zrodlo.

Дністровський каньйон

Річка Дністер починається з гори Розлуч на Львівщині і, долаючи 1362 км та приймаючи води близько 400 річок, впадає в Чорне море. Наймальовничішою ділянкою Дністра є відтинок довжиною 250 км від гирла р. Золота Липа до гирла р. Збруч. Із них 215 км – це південний кордон Тернопільщини. Тут Дністер заглибився у свою долину на 100-200 м, утворивши численні меандри, мілини, острови. Природа Дністровського каньйону унікальна відслоненнями силуру та девону з рештками давньої флори і фауни, ендемічними та реліктовими рослинами, великою кількістю риби.

Rzeka Dniestr zaczyna sie od gory Roztucz na Ziemi Lwowskiej i, przeplywajac 1362 km oraz przyjmujac wody okolo 400 rzek, wpada do Morza Czarnego. Najbardziej malownicza czescia Dniestru jest odcinek o dlugosci 250 km od ujscia rzeki Zlota Lipa do ujscia rzeki Zbrucz. Z nich 215 km – to poludniowa granica Ziemi Tarnopolskiej. Tu Dniestr zaglebil sie w swojadoline o 100-200 m, tworzac liczne meandry, mielizny, wyspy. Przyroda kanionu Dniestrowego przedstawia unikalne warstwy seluru i dewonu z resztkami dawnej flory i fauny, endemicznymi i reliktowymi roslinami, duzailosciaryby.

Село Новосілка

Перша згадка про Новосілку Костюкову відноситься до 1530 року. В 17 ст. тут був збудований замок, від якого залишилася лише одна вежа. Ще в селі можна оглянути мавзолей Шелінських 1817 р., церкву св. архістратига Михаїла (1900 р.) з цікавими розписами Ів. Ставничого та символічну могилу борцям за волю України, збудовану у 1996 р. з ініціативи мешканців села.

putivnik25

Pierwsza wzmianka о Nowosiotce Kostiukowej pochodzi z 1530 r. W 17 w. tu zostal zbudowany zamek, po ktorym pozostala tylko jedna wieza. Jeszcze we wsi mozna zobaczyc mauzoleum Szelinskich 1817 r., cerkiew p.w. Sw.Archistratega Michala (1900) z ciekawymi malowidlami Iw. Stawnyczego i symboliczna mogile walczacych o wolnosc Ukrainy, zbudowana w 1996 r. z inicjatywy mieszkancow wsi.

Поштовий індекс – 48600
тел. коди: м. Заліщики – 03554 м. Тернопіль – 0352
Відстань від райцентру до Тернополя:
– шосейною дорогою -125 км,
– залізницею – 149 км,
– відстань від райцентру до м.Чернівці – 45 км.
Транспортний зв’язок:
– автобусні маршрути на Тернопіль, Чернівці, Брест, Одесу, Бучач, Івано-Франківськ, Чортків.
– залізничні маршрути на Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ, Одесу, Київ, Москву, Софію.
Автобусний вокзал:
вул. Стефаника, 17, тел. 2-12-44.
Залізничний вокзал:
вул. Залізнична, 5, тел. 2-16-96.

Карти-схеми міста Заліщики, Заліщицького району Ви можете побачити на сайті Заліщики online

Туристичні перлини України. Заліщики та околиці[Текст]: Путівник/Упоряд. О.Ленчук., Я. Стецюк., В.Олійник. – Тернопіль, 2009. – 23с.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.