СЦЕНАРIЙ творчого вечора “Просвiтянин за покликанням” з участю Богдана Головина – педагога,краєзнавця, публiциста, громадського дiяча.

18 жовтня 2005 року
м.Залiщики,
зала РБНТ

 

Святково прибрана зала. На авансценi кошики квiтiв, на заднiй голубiй завiсi 2 великих рушники з декоративним вишиттям, на авансценi – 2 столики покритi вишитими скатертинами, 10 крiсел.

На журнальному столику вiдкрито книжкову виставку ” Богдан Головин – навчитель по життю”. Заспiвом вечора стала музична композицiя “Моя Україна” у виконаннi гурткiвцiв Залiщицького Будинку дитячої та юнацької творчостi, солiсти – О. Iлiщук, I. Федiрко.

Ведуча вечора – директор ЦБС Тракало О.Й.

Щиро вiтаю усiх вас, учасникiв сьогоднiшнього лiтературно – мистецького дiйства,яке хочемо провести у нашому родиному колi. Сподiваюсь, що творчий вечiр Богдана Головина ” Просвiтянин за покликанням” стане ще однiєю сходинкою до нашого зближення, до родинного єднання у рiк надзвичайний, проголошений в Українi роком родини. З приємнiстю запрошую на сцену нашого гостя iз Тернополя пана Богдана Головина, заступника голови районної державної адмiнiстрацiї п. Миронка Богдана Васильовича, отця Iвана Сендзюка i всiх бажаючих виступити зi словом – вiдгуком про прочитанi книги автора i побажаннями до винуватця торжества пана Богдана Головина. (На сцену виходять Богдан Головин, Б.Миронюк, отець Iван Сендзюк, Й. Децовський, М.Ковальчук, Л.Рудько, I.Ковальчук), якi сiдають за два столи.

Ведуча: Шановне панство!

Сьогоднiшня наша зустрiч у лiтературно-мистецькiй вiтальнi присвячена Богдану Головину – педагоговi, краєзнавцю, публiцистовi,громадському дiячевi, Лауреату премiї Братiв Лепких, володарю медалi “Будiвничий України”. Дозвольте ознайомити вас iз бiографiчними сторiнками життя Богдана Головина. Народився 6 вересня 1926 року в селi Золотковичах, нинi Мостиського району на Львiвщинi,у багатодiтнiй сiм”ї хлiборобiв. Зi слiв сина Богдана, батько Петро, за фахом був рiльником, мудрим порадником для сельчан, активним просвiтянином. Мати Марiя надзвичайно лагiдна,богомiльна i чуйна Змалку, навчала дiтей молитов,виховувала на принципах християнської моралi. Як розповiв менi пiд час однiєї iз зустрiчей у Залiщиках пан Богдан, батьки мрiяли аби вивчився син i став священиком. 1939 р. Богдан Головин пiсля закiнчення школи склав iспити до чоловiчої фiлiї академiчної гiмназiї у Львовi. Початок Другої свiтової вiйни перекреслив усi плани на майбутнє. У лютому 1940 року в родинi сталася трагедiя – батькiв з трьома дiтьми депортували в Сибiр, як “українських буржуазних нацiоналiстiв”, “ворогiв народу”. Батько був засновником первинного осередку товариства “Просвiта” та його багатолiтнiм головою у родинному селi, активним дiячем громадських органiзацiй “Сiльський господар”,”Рiдна школа”, кооперацiї. Протягом двох рокiв навчався Богдан Головин у Львiвськiй державнiй торговельнiй школi з українською мовою викладання. У 1943 роцi був забраний на примусовi роботи до Нiмеччини. Працював у Магдебурзi на Ельбi. З 1945 по 1951 р.- на вiйськовiй службi. 1952-1958 – роки навчання у Львiвському унiверситетi на iсторичному факультетi. На педагогiчнiй роботi у школах Львiвщини Богдан Головин перебував з 1952 по 1961 р., а з 1962 р.- на Тернопiльщинi. Був директором Прошiвської восьмирiчки, з 1969 року працював завучем у Великолуцькiй восьмирiчнiй школi, заступником директора районної заочної середньої школи. 1973 р.- переведений у Буцнiвську середню школу, пiсля виходу на пенсiю 1989 р. продовжував працювати на педагогiчнiй нивi у школах Тернопiльського району.

Педагогiчну роботу Богдан Головин поєднував з пошуковою в краєзнавствi i туризмi. Керований ним гурток у Прошiвськiй восьмирiчнiй i Буцнiвськiй середнiй школах зай – мав призовi мiсця. Члени гуртка здiйснювали походи по рiдному краю. Своїми досягненнями вчитель Головин щедро дiлився з iншими. Брав участь у всесоюзних конкурсах “Кращий похiд року”, проводив походи за iндивiдуальними планами. Пiд час походiв вiдвiдин мiст, заповiдникiв знайомив учасникiв з iсторiєю i видатними дiячами науки, культури,iсторичними постатями українського народу. Восени 1988 р. Богдан Головин вступає до Товариства української мови, яке восени 1991 р. перейменоване в “Просвiту”. В березнi 1993 р.- обраний головою Тернопiльського районного, а в липнi цього ж року – обласного об”єднань товариства “Просвiта”. Саме на цiй посадi проявив органiзаторськi здiбностi та розкрив свiй справжнiй талант лiдера просвiтян, громадського дiяча. Саме завдяки його ентузiазму було вiдновлено дiяльнiсть “Молодої Просвiти”. Досвiд цей поширювався на iншi райони областi. Про роботу “Молодої Просвiти” на Тернопiльщинi дiлився досвiдом у golovun1Львовi,Хмельницькому,Рiвному (на конференцiях), опублiкував ряд статей в перiодичних виданнях. Одночасно з керiвництвом обласною “Просвiтою” займається краєзнавством. Його мета – вiдновлення забутих i заборонених iмен видатних дiячiв науки, культури,мученикiв за вiру Господню, учасникiв визвольних змагань 40-50 р.р., пiдпiльникiв ОУН i воякiв УПА. Вiн є автором знахiдок про українських патрiотiв. 3 жовтня 1948 р. Богдан Головин активно друкується в пресi. Його лiтературнi псевдонiми: Богдан, Борис, Федiр Кузик,Богдан Горбачiвський, Теодор, Тарас Хуторянин, Тарас Чепiга. Останнiми роками пише статтi про видатних українських дiячiв: Iвана Франка,Михайла Грушевського,Богдана та Левка Лепких, Олександра Барвiнського,Володислава Федоровича, Мирона Кордубу, Володимира Гжицького,Миколу Мельника,Теофiля Комаринця, Миколу, Iвана Климишина, Романа Смика, Володимира Снiтинського, нарисiв про учасникiв визвольних змагань. Автор книг “Мученики та iсповiдники Української церкви ХХ столiття”, ” Нацiї незгасний смолоскип”, “Гроно вiтань щиросердечних”.

В.Головин користується авторитетом i пошаною у Всеукраїнському товариствi “Просвiта” iм.Т.Шевченка. Вiн – делегат Всесвiтнього форуму українцiв (1992), Установчого Конгресу Нацiонально-Демократичних Сил (1992), Конференцiї Антикомунiстичного i Антиiмперiалiстичного Фронту (1993р.), IV з”їзду Української Свiтової Спiлки Професiйних Учителiв (1995). З нагоди 10-рiччя Незалежностi України Б.Головин нагороджений медаллю “Будiвничий України”. Вiн Заслу жений працiвник народної освiти України (1993), почесний член Всеукраїнського Товариства “Просвiта” iм. Т.Шевченка (1996), член Нацiональної Спiлки журналiстiв України (1999). А ще Богдан Головин порядний сiм”янин, чоловiк, батько,дiдусь,ревний християнин, вiрний товариш, а учнi його люб”язно величають “навчителем по життю”.

Пiсня в дарунок – в”язанку українських стрiлецьких пiсень виконує трiо в складi: Iгоря Федiрка,Володимира Бадьо,Iвана Витрикуша.

Ведуча: Пан Богдан – автор книги ” Мученики та iсповiдники Української церкви ХХ ст.”, яка побачила свiт у 2000 р. в Тернополi пiд егiдою “Просвiти”. Нариси,статтi,листи про репресiї бiльшовицької влади щодо лiквiдацiї УГКЦ в Галичинi та її служителiв, яким випала голгофна дорога страждань. Щоб глибше пiзнати середовище, у якому перебували репресованi греко-католицькi священики, Богдан Головин часто працював у Львiвських архiвах та книгозбiрнях,ретельно вивчав матерiали на Тернопiльщинi, тривалий час вiв грунтовне листування з учасниками та очевидцями цих драматичних подiй. Понад 50 хвилюючих нарисiв, аналiтичних статей, глибоко проникливих дослiджень увiйшли до книги.

Ведуча: Маємо нагоду послухати вiдгук про прочитану книгу отця Iвана . Прошу до слова отця Iвана – настоятеля церкви Покрови Пресвятої Богородицi. (Пiсля виступу священика гурт мiського осередку “Союз українок” виконує духовний твiр).

Ведуча: Iншу книгу “Нацiї незгасний смолоскип”, що вийшла 2003 року, автор присвятив пам”ятi просвiтян,якi загинули вiд рук чужинецьких поневолювачiв України. Тут вмiщенi статтi, що написанi в рiзнi роки,iнтерв”ю,спогади. Своїми враженнями про прочитану книгу прошу подiлитись вчителя-iсторика п.Любомира Рудька. (Виступ Л.Рудька)

Ведуча: Про громадського дiяча, науковця Є.Храпливого, життя i дiяльнiсть якого описана в книзi “Нацiї незгасний смолоскип”, зiбрано чимало матерiалiв i у Залiщицькому коледжi iм.Є.Храпливого. Запрошую до слова керiвника Захiдно- Українського центру фермерства, викладача агроколеджу пана Йосипа Децовського. (Виступи Й.Децовського та студентки агро коледжу Наталiї Молдован, яка вручила Б. Головину вишитий рушник i подарувала музичний сувенiр)

Ведуча: У вереснi цього року пану Богдану Головину присвоєно лiтературну премiю Братiв Лепких. Це високе визнання, вважає Лауреат. З повiдомленням ” Б.Лепкий у життi Б.Головина”виступить панi Мирослава Ковальчук. (Виступ М.Ковальчук)

У виконаннi гурту РБНТ “Калина” звучить пiсня на слова Б.Лепкого “Чуєш, брате мiй”.

Ведуча: Є у творчому доробку п. Богдана Головина невеличка за розмiрами книжечка з лiричною назвою “Гроно вiтань щиросердечних” (2004р). У цьому виданнi зiбрано вiтальнi адреси краянам,громадським органiзацiям i товариствам до знаменних дат. Ознайомившись iз вiтальними рядочками,якi адресує автор Богдан Головин, маємо можливiсть дiзнатися про iмена багатьох людей, яким вiн дарує тепло свого серця i щирiсть душi. Навчає кожного iз нас бути ласкавими,добрими,уважними, проявляти любов i вдячнiсть до тих,хто дав нам життя, хто виборював волю i свободу,хто сьогоднi будує Храм Української держави,бо кожному iз нас так потрiбнi любов, добре слово вдячностi й уваги.

До слова-вiдгуку про прочитану книгу “Гроно вiтань щиросердечних” запрошую п.Iрину Ковальчук – дружину письменника Петра Ковальчука. (Виступ I.Ковальчук)

Звучить “Молитва” у виконаннi О.Iлiщук.

Ведуча: Зi словами вiтань до п.Богдана Головина звертається заступник голови Залiщицької райдержадміністрації п.Богдан Миронюк (Виступ Б. Миронюка)

Ведуча: На вечорi присутня делегацiя iз с. Лисiвцi,яка прибула, щоб виголосити вдячне слово вiтання. (Виступ зав. бiблiотекою с. Лисiвцi Л. П. Цап”як. Дiвоче трiо дарує пiсню “Чом, чом, земле моя…”)

Ведуча: Iм”я п.Богдана Головина вiдоме у районi i в нашому мiстi, бо зi своїми прагненнями вiдродити просвiтянськi осередки дiлився iз багатьма людьми,звертався до керiвникiв установ,громадських лiдерiв. Сьогоднi вiтальне слово вiд “Молодої Просвiти” виголосить Вiкiрчак Леся – учениця державної гiмназiї. (Виступ Л. Вiкiрчак. Танцювальний колектив “Первоцвiт” виконує танець “Гопак”). golovun

Ведуча: Запрошую до слова пана Богдана Головина. (Виступ Б.Головина. Автор вручає виступаючим, учнiвським колективам мiста авторськi видання, пам”ятнi дарунки). Вед.: Дозвольте долучити до усiх побажань слова вдячностi вiд колективу бiблiотекарiв району пановi Богдану Головину за подарованi книги, за опiку над книгозбiрнями,за просвiтянськi iнiцiативи,людянiсть i життєвi душевнi чесноти,якi вартi наслiдування. Нехай наша славна родина примножується, розцвiтає, зберiгає свої традицiї i передає вiд поколiння до поколiння. Нехай у великiй нашiй оселi збудеться воля творящого, святиться iм”я i пам”ять живущого, насититься спрага пошуковця i повернеться слава борця-переможця, крiпиться сила i воля родини,що має горде ймення “Україна”.

У виконаннi трiо РБНТ звучить пiсня “Родина”.

Ведуча: За давнiм українським звичаєм щиросердечно вiтаємо пана Богдана Головина,його рiдних i всiх учасникiв цього дiйства

пiснею “Многая лiта”.

 

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.