Сценарій проведення літературного вечора ” Живий у славі поміж нас , присвяченого 75-річниці від дня народження Петра Ковальчука – українського письменника.

4 квітня 2006 року

велика зала РБНТ

У фойє відкрито виставку ” Пам`ять вічна, як слово”. Святково прибрана зала.

В центрі портрет П. І. Ковальчука, із двох боків на рушниках цифри 1931- 1995.

Ліворуч ( на арлекіно) три свічі і символічний дубовий лист. На сцені рояль (у центрі), журнальний стіл, на якому книги П.Ковальчука. За столом родина Ковальчука, а також сидять виступаючі – учасники вечора. У центрі стіл для ведучої. Ведуча вечора – директор ЦБС.Звучить мелодія Рахманінова “Прелюдія” у виконанні учениці дитячої музичної школи Ірини Лещук.

khovalkhukВед.: Слово! Найсильніша і найвпливовіша зброє, Тобі судилась вічність у людському житті. Ти можеш бути найвірнішим другом, надійним предметом, приємним спогадом. Ти вічна зброя людства.

Слова правдиві, щирі, влучні, ніжні і дотепні були й залишились назавжди у пам”яті тих, хто знав і пам”ятає Петра Івановича Ковальчука – письменника, педагога,редактора районної газети “Колос”, власкора обласної газети “Вільне життя”.

75-річниці від дня народження Петра Ковальчука, людині,справжньою зброєю у житті якої було слово, присвячуємо літературний вечір ” Живий у слові поміж нас”.

У цьому родинному колі друзів, письменників побратимів, освітян, журналістів, членів його родини, мешканців міста, молоді маємо намір перегорнути сторінки історії його життя, звернутись до барвистої мережки його творчості, висловити свої відгуки про прочитане, слова вдячності і пам”яті.

Петро Іванович Ковальчук народився 27 березня 1931 року у с.Вовківці нині Дністрове, Борщівського району у селянській сім”ї. Він був третьою дитиною у сім”ї Ковальчуків Ганни та Івана. Через усе життя проніс велику повагу і вдячність батькам, увібрав у себе красу родинного краю, батьківське тепло, любов до людей, велику допитливість і щедрий характер. І саме ці щедроти передавав усім нам, хто мав можливість працювати, спілкуватись,товаришувати з ним, бути його учнями.

Середню освіту здобув у Мельнице-Подільській середній школі, закінчив Чернівецький університет ім.Ю.Федьковича (філологічний факультет), навчався на факультеті журналістики у Вищій партійній школі м.Київ.

Працював інспектором відділу освіти, відповідальним секретарем районної газети у Мельнице-Подільській, у Заліщиках – редактором районної газети ” Колос”, власкором газети “Вільне життя”.

30 років прожив у нашому місті, де зріднився із працелюбами , творчими особистостями Наддністров”я, про яких писав статті, нариси, готував цікаві репортажі до газет, інформаційні публікації.

Благодатна земля, славна історія Заліщицького краю, спонукала і сприяла народженню художніх літературних творів.

Петро Іванович Ковальчук залишив навічно пам”ять про себе у книгах. Автор роману “Листи до живих” (1988р.), видавництво “Каменяр”, Львів, роману “Ростиславичі” (1933р.), книжково-журнальне видавництво “Тернопіль”, дилогії “Ростиславичі”. “Отрок князя Василька” (1998р.), Фастів. “Поліфаст”, “Полювання на дика”,2006 р., Тернопіль, книги “Тернограф”, в якій поміщено роман з одноіменною назвою, а також прозові твори, публіцистичні, драму “Роман Горицвіт”.

Це неповний перелік авторського доробку.

Петро Іванович вважав себе щасливою людиною, тому що встиг багато здійснити, написати і цю радість завжди ділив з оточуючими його людьми.

Однак смерть була невблаганною, недуга перервала людський порив під час творчого злету 25 лютого 1995 року на 64 році життя.

Він пішов із життя після зустрічі у лікарняній палаті із найближчими друзями, учнями, дружиною, сином, не здійснивши задум, не поклавши кінцевої крапки в описах долі своїх літературних героїв.

OY

Презентація книг “Листи до живих”, “Ростиславичі” – це були найбільш пам”ятні і радісні події у його житті. У травні 1994 року П. І. Ковальчука прийняли до Національної Спілки письменників України, однак посвідчення отримувала уже без нього дружина -вдова Ірина Олексіївна.

Ірина Олексіївна Ковальчук – автор книги спогадів про письменника “Сонцелюб над Дністром” (2002 р.), організатор, керівник музею- кімнати у будинку №52,кв.10, що на вулиці Олега Ольжича.

Шановні друзі, поважні гості із Тернополя, шанована нами письменницька громадо, дорога родино!

Вшановуючи пам”ять видатного земляка, письменника Петра Ковальчука, маємо нагоду сьогодні поділитись спогадами, ознайомитись із творчістю, доповнити відомості про пам”ятні віхи його життя.

Запрошую до слова голову обласної організації Національної Спілки письменників України Богдана Івановича Бастюка – лауреата премії Братів Лепких, Руданського, Савчука

/ Виступ Б.І.Бастюка /

Вед.: На ювілейний вечір прибув заступник голови Тернопільської ОДА Анатолій Володимирович Вихрущ, якого запрошуємо до слова.

/Виступ А.В. Вихруща/

Вед.: П.І. Ковальчук був вчителем за фахом і навчителем у житті для багатьох людей. Спогадами про П.І.Ковальчука запрошую поділитись П.М.Мельника, поета,члена Національної Спілки журналістів України.

/Виступ П.М.Мельника/

Вед.: “Історик за покликанням”,-саме так часто називав себе П.І.Ковальчук. У юності мріяв бути вчителем історії, однак перша спроба поступити на навчання до Чернівецького університету на історичний факультет не була успішною.

Уже пізніше у літературних творах він все ж зумів майстерно використовувати історичну тематику.

Книга “Листи до живих” – далекоглядний погляд автора П.Ковальчука у минуле , вміле висвітлення героїки краю.

До слова запрошую директора краєзнавчого музею В.І.Олійника.

/Виступ В.Олійника /

Із вдячністю згадують ім”я Петра Ковальчука багато людей, з якими щедро ділився знаннями, досвідом, підтримував, по-батьківськи піклувався ,радів їхнім успіхам.

Запрошую до слова Євгена Безкоровайного – виконавчого секретаря обласної організації Національної Спілки журналістів України, поета, редактора книги ” Полювання на дика”.

/ Виступ Є.Безкоровайного/

Вед.: Гордістю родини Ковальчуків є син Володимир,який успадкував від батька інтерес до історії і до спорту, здійснив батькову мрію – здобув фах вчителя історії, тепер проживає у Фастові, на Київщині. Синові, дружині, внукам присвятив свої книги автор.

Є у родини Ковальчуків ще один син – Володимир Барна, щоправда він “названий син”, котрий із вдячністю називає П.І.Ковальчука батьком.

Володимир Барна – поет, редактор, автор статей про П.І.Ковальчука, редактор книги “Сонцелюб над Дністром” і “Полювання на дика”.

Запрошую до слова Володимира Барну.

/Виступ В.Барни/

У пам”ять про батька звучить пісня “Батьку, мій лебедю білий” у виконанні дуету РБНТ у складі Галини Дідик і Ольги Ковбасенко.

Вед: Маємо можливість дізнатись, як відгукуються про прочитані книги П.Ковальчука читачі, бо зайняли його твори належне місце у літературі нашого краю.

До слова запрошую директора Товстенської ЗОШ, автора книги “Літературна Заліщанщина” Д.П. Онищука.

/ Виступ Д.П.Онищука /

Вед.: Відгук про книгу “Полювання на дика” підготувала Н.А. Яворська – керівник Заліщицького локального центру дистанційного навчання Відкритого міжнародного університету розвитку людини ” Україна”.

/Виступ Н.Яворської/

Вед.: Авторську присвяту до 75-річчя від дня народження П. Ковальчука читає учениця Заліщицької гімназії Ольга Хомів.

Вед.: П.І.Ковальчук заслужив за творчу працю визнання, шану, любов, повагу багатьох людей.

Йому присвятила поезію вчителька рідної мови і літератури Садківської ЗОШ, поетеса, авторка трьох збірок Ганна Рибцуник, яку запрошую до слова.

/ Виступ Г.М.Рибцуник/, читає авторську присвяту письменнику/

Вед.: Своїм наставником вважає П.І. Ковальчука Михайло Зубик – представник Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення в Тернопільській області.

/Виступ М.В. Зубика/

Вед.: На літературному вечорі присутні гості із Тернополя: Зоряна Замкова та Наталія Лазука, за фахом журналісти, авторки поетичних збірок. Запрошуємо їх до слова.

(Зоряна Замкова, Наталія Лазука читають авторські поезії)

Вед.: Багато добрих слів, великої вдячності за прожиті у злагоді літа, за творчу наснагу, розуміння, підтримку заслужила дружина письменника Ірина Олексіївна Ковальчук,знана у місті вчителька української мови і літератури. Запрошую до слова І. О. Ковальчук.

/ Виступ І.О.Ковальчук/

Вед.: Пісня “Прилетіла ластівка” на слова М.Ткача, муз. О.Білаша була улюбленою піснею матері і сина Петра – П.І.Ковальчука. А чи знаємо ми улюблену пісню своєї матері, мрії і пісні батьків?

Сьогодні прозвучить ця пісня для дружини і рідного брата, котрий приїхав із Житомирщини.

/Пісню “Прилетіла ластівка” виконує О.Іліщук – керівник гуртків Будинку дитячої і юнацької творчості/

Вед.: Запрошую до слова заступника голови районної державної адміністрації Миронюка Богдана Васильовича

/Виступ Б.В. Миронюка/

Вед.: Нехай же вічною буде наша пам”ять про письменника П.І.Ковальчука, а на вістрі полум”я свічі не згасне ніколи його талант, доброта, людяність, які передавав людям і заповів нам у спадок.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.