с. Колодрібка

kol001 Колодрібка – село, центр сільської ради.

Розташоване на лівому березі р.Дністер за 35 км. від райцентру.

Населення 1 200 осіб ( 2008р.), дворів – 466 , . Національний склад – 99% українці, інші – росіяни, таджики, румуни.

Через село протікає р. Дністер. Клімат помірно континентальний із жарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середня температура липня + 25-30 , січня – 5,4 . Географічні координати: 48 27 4 пн.ш. 25 34 5 сх.д. Рельєф рівнинний, грунтоутворними породами є леси і лесові суглинки, вапняки, глини, інші відклади, переважають чорноземи.

kol002На околицях с.Колодрібка розташований ліс, урочище “Голди”, два плодові сади.

Перша писемна згадка – 1446 р. ( Сіреджук П. Першовитоки.—- К., 1994 р.) За переказами територію сучасного села було заселено ще з давніх-давен. Тут проживали і трипільці, і племена Черняхівської культури і слов’яни періоду державності. Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки давньоруської культури. У 1912 р. знайдено скарб римських монет. 1516 р. згадане як містечко Код руб`є, яке зруйнували татари, того ж року воно отримало Магдебурзьке право, від 1530р. знову село.

Село отримало свою назву від того, що розташоване поблизу відомого броду через р.Дністер, який був частиною відомого Кучманського шляху кримських татар на західне Поділля. У першій половині 17 ст. власником с.Колодрібка був рід Ленцкоровських. На території села є церква Успіння Пресвятої Діви Марії ( 1906 року побудови). Римо-католицька каплиця споруджена у 1910 р. на кошти графа Де ля Скаля.

Споруджено пам’ятники полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985 р.) , Т.Г.Шевченку ( 1991 р. скульптор М.Тоскіра арх.. М. Федик ), а також встановлено пам’ятні хрести на честь скасування панщини, на могилі УСС (1990 р.) насипана могила Борцям за волю України ( 1998 р.).

kol003На території села працюють ЗОШ І-ІІ ст., Будинок культури, бібліотека, амбулаторія сімейного лікаря, торгівельні заклади. У Коло дрібці народився громадсько-політичний діяч, бібліотекар, історик, журналіст, редактор В.Верига, фольклорист, краєзнавець, історик, літератор, І.Манчуленко, проживає Герой Соціалістичної Праці М.С. Середа, похований педагог, літератор Г. Тимчук.

Під кінець 14 ст. в селі була читальня «Просвіти», кооператива «Єдність», існувало також гімнастично-пожежне товариство «Сокіл» для молоді, а коли комісія припинила його діяльність — товариство «Луг». Перед вибухом другої Світової Війни “Луг” нараховував понад 300 активних членів і був найбільшою організаційною клітиною. В повіті довгі роки головою «Лугу» був Петро Кикоть, він загинув у рядах УПА в 1944 р.

kol004Читальня «Просвіти» нараховувала понад 200 активних членів. Хор, аматорський гурток, товариства «Відродження», «Рідна школа », «Сільський господар», «Союз Українок». У читальні “Просвіти” був дитячий садок. Надходили українські часописи: щоденник «Новий час», тижневики «Народна справа», « Український прапор», «Українські вісті». Діючі тоді в Галичині політичні партії УНДО та Українська Радикальна партія влаштвувли віча, зокрема перед виборами до Сейму. В 1940 р. оголошено евакуацію всіх сіл, з-понад кордону з Буковиною між якими була і Колодрібка.

Після проголошення незалежності України відкрито пам’ятник Січовим Стрільцям, реставровано церкву Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Про Колодрібку описував у своїй праці «Там, де Дністер круто в’ється » вихідець із села, віце-президент Світового Конгресу українців (Канада), письменник В.Верига.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.