Осип Маковей

Осип Степанович Маковей – поет, прозаїк, публіцист, літературний критик, редактор багатьох періодичних видань, досвідчений педагог і визначний громадсько – культурний діяч кінця XIX – поч. XX ст..

Народився Осип Маковей 23 серпня 1867 р. в м. Яворові Львівської обл.. в родині селянина. Після початкової школи навчався в українській гімназії у Львові, а потім на філософському факультеті Львівського університету.

Ще в студентські роки О. Маковей розпочав свою літературну діяльність. Він починає писати ліричні вірші, громадські поезії, сатиричні образки, а згодом нариси, оповідання, новели.

Прагнення здобути науковий ступінь привело письменника до Віденського університету. З 1899 р. почав працювати викладачем учительської семінарії в Чернівцях, а через два роки отримав вчений ступінь доктора філософії.

Творча праця О. Маковея була перервана Першою Світовою Війною. Дальший життєвий шлях письменника пов’язаний з містом Заліщики. Тут він працював директором учительської семінарії і викладав українську літературу.

При праці застав Маковея і Листопадовий зрив 1918 р., який дав початок Західно – Українській народній республіці. О. Маковей в цей час зголосився добровольцем до українського війська, але з уваги на його вік та професію йому порадили повернутися до праці в учительській семінарії.
21 серпня 1925 р. письменник помер.

Поетична спадщина О. Маковея, як і вся його творчість є цікавим, оригінальним і значним явищем в українській літературі. Його поетичні твори різноманітні за темами, мотивами, образами.

Проживаючи в Заліщиках, О. Маковей написав ряд оповідань, нарисів, фейлетонів, віршів, поем: «Як Шевченко шукав роботи» (1919), «Кроваве поле» (1921), «Примруженим оком» (1923) та інші.

О. Маковей – автор багатьох ліричних пісень, частина яких стала народними. Його вірші «Сон», «Ми – гайдамаки», «Там, за лісом», «Марш Заліщицької молоді» та інші покладені на музику місцевими композиторами, їх виконують самодіяльні колективи району.

У 1968 р. ім’я письменника присвоєно середній школі, в якій діє кімната музей. У сквері, навпроти школи встановлено пам’ятник – бюст О. Маковея.

На будинку по вул. О. Маковея, в якому з 1913 по 1925 роки жив і працював письменник, встановлено меморіальну дошку, а в 1987 р. вона замінена на пам’ятний знак з барельєфом. Похований О. Маковей на місцевому кладовищі в м. Заліщики.

ЛІТЕРАТУРА:

Маковей, О.
Твори: В 2-х т. – К. Дніпро, 1990.
Т. 1: Поетичні твори. Повісті. – 719 с.
Т. 2: Художня проза. – 537 с.

Маковей, О.
«Буде, буде Україна ще щаслива». Вірші [Текст]// Відродження. – 1991. – 3 жовтн.

Маковей, О.
Стрілецький марш; Ми гайдамаки. Вірші [Текст]// Стрілецька голгофа: Спроба антології: – Львів, 1992. – С. 31-33.

Бедриківський, В.
Зоріла золота заграва [Текст]//КОлос. – 2001. – 8 вересн. – С.3.

Верига, В.
Там, де Дністер круто в’ється: іст. Нарис виховно – освітньої політики в Галичині на прикладі учительської семінарії та гімназії в Заліщиках, 1899-1939. – 2-е виправл. – Львів: Каменяр. 1993. – 297 с. Про Маковея О.: С. 129-130, 135-140, 143-145, 149-158, 237, 247-248.

Верига, В.
Смерть і похорон Маковея [Текст]// Тернопіль. – 1994. – № 5, 6. – С. 40-41.

Гоць, П. Край мій яворовий

Заліщани вшановують видатного земляка:[Про відзначення 130-річчя О.Маковея]//Свобода. – 1997. – 30 серпн.

Козубовська, Г.
Син і глашатай народу [Текст]// Колос. – 1992. – 22 серпн.

Ковальчук, П.
Смерть і похорон Маковея [Текст]// Колос. – 1991. – 22 січн.

Корчевська, Г.
Шануючи пам’ять О. Маковея [Текст]// Колос. – 1992. – 22 серпн.

Личук, О.
Будуймо Україну з Маковеєм![Текст]//Колос. – 2007. – 1 вересн. – С.2-3.

Мадзій, І.

Будівничий слова рідного[Текст]Тернопільський альманах. – Тернопіль, 2008. – с.326.

Мельник О.
Премія ім. О.Маковея: Перший лауреат-вінничанин//Колос. – 29.2008. – с.5.

Мединська-Ковальчук, М
Квіти любові – Осипу Маковею [Текст]//Колос. – 2003. – 23 серпн.

Мединська-Ковальчук М.
Директор учительської семінарії[23 серпня минуло 135р. від дня народження О.Маковея]//Літературна Україна. – 5 вересн. – 2002р. – с.7.

Мединська-Ковальчук М.
Осип Маковей у творчій долі Ольги Кобилянської//Колос. – 2003. – 29 лист. – С.5.

Мединська-Ковальчук М.
Спогад про Маковея:[Маковей О. Український письменник-реаліст, активний громадський діяч]//Українське слово. – 29 серпн. – 4 вересн. – 2002р. – 13с.

Мединська-Ковальчук, М.
Спогад про Осипа Маковея [Текст]//Молодь України. – 2002. – 5 вересн.

Мединська-Ковальчук, М.
Чоловік щирий і правдомовний[Текст]//Колос. – 2007. – 24 серпн. – С.8.

Мединська-Ковальчук, М.
Осип Маковей – наш сучасник[Текст]//Слово Просвіти. – 2007. – 9-15 серпн.

Мельник, П., Личук, О.
У вінок Осипа Маковея [Текст]// Колос. – 1987. – 15 вересн.

Монич, Л.
Він серед нас живе й понині[Текст]//Колос. – 2006. – 24 серпн. – С.6.

Монич, Л.
Живучий між людей , бо словом переміг… [Текст]// Колос. – 1987. – 27 серпн.

Нога О. Урочини Осипа Маковея на Заліщанщині//Вільне життя. – 2002. – 21 вересн. – С.3.

Ониськів, М.
Пошанували Маковея [Текст]// Вільне життя. – 2002. – 31 серпн.

Ониськів М., Пиндус Б.
Маковей Осип Степанович:[Письменник, публіцист, перекладач, педагог.]//ТЕС. – Тернопіль;ВАТ ТВПК “Збруч”, 2005. – с. 430-431

Осип Маковей у творчій долі Ольги Кобилянської [Текст]//Колос. – 2003. – 29 липн. – С.5.

Павлюк, О.
Народний провідник[Текст]//Колос. – 2007. – 24 серпн. – С.3-4.

Пашкевич, М.
Співець народних дум[Текст]//Колос. – 2007. – 27 вересн.- С.4-5.

Підкова, С., Топольницька, О.
Він тут жив і творив[Текст]//Колос. – 2007. – 20 жовтн. – С.4-5.

Погребенник Ф.
“Ми Гайдамаки…”[З історії виникнення пісні на вірші О.Маковея]//Дзвін. – №990. – №9. – С.141-144.

Погребенник Ф.
Провісник самостійності й злуки:[Образ України в ліриці Осипа Маковея]//Слово і час. – 1997. – №8

Романко, Л.
В академії народовій [Текст]// Культура і життя. – 1987. – 22 листоп.

Савків
“Буде,буде Україна, ще щаслива”:[Осип Маковей – письменник]//Свобода. – 2003. – 23 серпн. – С.3.

Смеречанський Я.
У спогадах сучасників та учнів [О.Маковей]//Колос. – 1987. – 22 серпня.

Смеречанський Я.
Шанована Заліщанами людина:[Про поета, публіциста, громадського діяча у Заліщиках Осипа Маковея]//Колос. – 1993. – 21 серпня.

Тарасюк Г.
Дністрове перевесло//Друг читача. – 1987. – 29 жовт.

Тур, О.
О. Маковей у спогадах учнів .[Текст]// Колос. – 1985. – 28, 29 серпня; 5 вересн

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.



Осип Маковей

makovey
Пам”ятник письменнику Осипу Маковею у Заліщиках

Осип Маковей (1867 – 1925) – видатний український письменник – демократ, тривалий час жив у Заліщиках, де працював директором учительської семінарії (1913 – 1925рр).

В історію української культури Маковей увійшов не тільки як поет і прозаїк. Він відомий також як вдумливий літературний критик, блискучий публіцист, автор цілого ряду історико – літературних праць, перекладів. Його перу належать сатиричні новели, оповідання, збірка нарисів “Кроваве поле”, поема “Ревун”, історична повість “Ярошенко” та інші.

Помер Маковей у Заліщиках, де похоронений на міському кладовищі. Пам’ять про Осипа Маковея – видатного письменника – реаліста, демократа й людинолюбця – живе і довго житиме в народі, якому він служив. На будинку готелю “Старі Заліщики”, де в 1913-1925 роках жив і працював О. Маковей, у 1987році встановлено меморіальну дошку із барельєфом письменника.

У місті Заліщиках над Дністром, яке дуже любив і оспівував у своїх талановитих творах О. Маковей, йому в 1957р. споруджено пам’ятник (за проектом скульптора Д. Крвавича)

makovey_bar
Барельєф Осипу Маковею

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.