Освячені любов’ю до краю

vorlab1Славну історію має село Ворвулинці, яке захоплює нас не тільки мальовничою природою, зручним місцем розташування, щедрістю земельних надр, але й прикладами високої свідомості багатьох його мешканців з давніх часів і дотепер.

Краєзнавчі відомості про Ворвулинці можна почерпнути у сільській бібліотеці, де зібрано багато цікавих документів. У бібліотечній установі діє музей, який постійно поповнюється новими краєзнавчими знахідками.

Нещодавно на базі Ворвулинської бібліотеки – філії проведено заняття творчої лабораторії «Бібліотека – музей» з участю працівників району – керівників бібліотечних музеїв, центрів краєзнавства.

Вміло і професійно організовує роботу бібліотеки Надія Ярославівна Кіцканюк, яка після закінчення навчання у Чернівецькому училищі культури з 1991 року працює бібліотекарем у рідному селі.

Н. Я. Кіцканюк щиро ділилась досвідом бібліотечної роботи, ознайомила з експозиціями музею, експонатами – знахідками. Добрим доповненням до її розповіді були слова уродженця Ворвулинців Йосипа Гладика, який передав цікаві матеріали з історії села до бібліотеки: копії документів, що зберігаються у фондах Львівського державного архіву, а також родинні реліквії, записи спогадів рідних, знайомих односельчан. Краєзнавець Йосип Гладик – член Львівського товариства «Тернопільщина», тепер проживає у Львові, але часто навідує рідне село, сільську бібліотеку, тому з вдячністю прийняв запрошення зустрітися з бібліотекарями району.

vorlab2Завідувачка бібліотекою розповіла про участь у роботі бібліотечної установи членів клубу «Українознавець» – мешканців села, старших за віком людей та молоді і дітей, назвала імена найактивніших, а також теми проведених бібліотекою масових заходів, які викликали найбільший інтерес в односельчан. А ще дуже раділа, що вдалось їй частково поремонтувати і оновити бібліотечну оселю, яка знаходиться в окремому приміщенні, спільно з клубним працівником побілили фасад Народного дому. Микола Пельцер, керівники сільськогосподарських підприємств Петро Стефаняк та Ігор Фрич фінансово підтримали ініціативну завідувачку бібліотеки. Надія Кіцканюк бере активну участь в житті села: вона – член сільвиконкому, обиралась головою виборчої комісії.

В цей день щиро вболівала за свою послідовницю і Марія Петрівна Лисак, яка 24 роки працювала бібліотекарем у Ворвулинцях. Вона розпочинала пошукову краєзнавчу діяльність, а тепер щиро раділа за успіхи Надії, яка сумлінно і творчо організовує роботу і вже ділиться досвідом із бібліотекарями району. Підтримує в роботі свою дружину і чоловік Петро Кіцканюк, який працює завідувачем Народного дому у сусідньому селі Гиньківці.

Учасники семінарського заняття отримали консультації працівників центральної бібліотеки щодо організації краєзнавчої діяльності, а бібліотекарі сільських книгозбірень інформували про проведені заходи у бібліотечних музеях, центрах краєзнавства, створивши таким чином «Калейдоскоп цікавих справ».

Презентацію книги Йосипа Котузяка «Розстріляне кохання» провели в Народному домі, де зібралось багато жителів Ворвулинців. В той день до рідного села прибув ще один поважний гість – Йосип Котузяк – автор книги, який тепер проживає з родиною в Німеччині. Він народився в селі Ворвулинці 1942 року, але в пам’яті назавжди зберіг спогади про воєнні лихоліття, про трагічні життєві долі, які не обминули його родину і дуже багато родин односельчан.

vorlab3Про історичне минуле рідного села тепер видав книгу:
Котузяк Й. Ф. Розстріляне кохання. Вижниця: Черемош, 2007. – 247 с.

Йосип Котузяк дебютував досить цікавою і солідною за обсягом книгою, у якій на прикладах конкретних людей, родин змальовані події 30-40-х років минулого століття, коли кращі представники нації боролися і віддавали життя за волю і незалежність України. Викликає подив чітка пам’ять, яка зберегла стільки історичного матеріалу. Події і факти автор колись записував з оповідей своєї матері, а тепер помістив у книзі ще й 24 давніх фотосвітлини.

Ведуча заходу Н. Я. Кіцканюк представила автора, коротко розповіла його біографію. Народився Йосип Котузяк в родині сільського майстра-кушніра, в ранньому віці набув фаху кравця – закрійника. В 1965 році у пошуках долі подався на Буковину, де зустрів дівчину Еріку, з якою згодом одружився. Працював майстром – закрійником у Вижницькому райпобуткомбінаті. Виготовляв одежу для учасників художніх колективів Чернівецької області та Молдови, для Тернопільського ансамблю «Ватра», був близько знайомий з народним артистом України Назарієм Яремчуком, багатьма відомими поетами, композиторами, скульпторами. У 90-х роках Йосип Котузяк виїхав з родиною до Німеччини та навіки зберіг любов до рідного краю, пам’ять про українських героїв – односельчан.

У своєму виступі залюблений в рідний край Йосип Федорович Котузяк назвав Ворвулинці найкращим селом в Україні. Він закликав організувати заходи для увіковічнення пам’яті мужніх борців – краян: Богдана Навізівського (до 100-річчя від дня народження мужнього патріота -вихователя молоді), священика Василя Лозового, просвітянина Степана Малюка, повітового провідника ОУН-УПА Миколу Круцяка, підрайонного провідника Юрія Христоріза та багатьох інших, адже Ворвулинці дали в 40-ві роки Повстанській армії понад 50 стійких бійців, підпіллям Заліщицького району керували ворвулинські хлопці.

Автор книги поділився своїм задумом про продовження роботи по створенню історичного літопису рідного села, закликав присутніх до єдності у справі зміцнення української державності. «Незалежність України дарована нам Богом, тож гуртуймося, єднаймося, щоб не втратити її», – сказав заклично.

Літературний редактор Степан Кириляк, який прибув на презентацію із Вижниці, вдало опрацював подані автором матеріали, зумів скрасити і доповнити їх літературним обрамленням. Він акцентував увагу на чітку пам’ять Йосипа Котузяка, автора книги, і на спільно визначеному ними бажанні – виховати патріотизм у молодого покоління. В книзі поміщено списки мешканців села Ворвулинці, які загинули в роки національно – визвольних змагань, були репресовані, страчені, насильно виселені в Сибір.

Гість із Буковини говорив про те, що його колеги – літератори, журналісти хотіли б налагодити тісніші зв’язки з громадськістю Заліщицького району для творчої і пошукової співпраці.

З відгуком про прочитану книгу виступив директор Ворвулинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, вчитель історії В. М. Загрійчук, який відзначив історичну важливість цього видання і подякував автору за правдиво описані факти, наведені приклади у книзі.

Шанобливо звернувся до автора книги Йосипа Котузяка його товариш з дитячих літ Йосип Гладик, який тепер проживає у Львові, є членом Львівського товариства «Тернопільщина». Він розповів про краєзнавчі знахідки, які засвідчують історію просвітницького руху, національно – визвольних змагань у селі Ворвулинці і про багатьох односельчан, що виховувались на принципах: «Бог. Честь. Батьківщина.». Краєзнавець передав до бібліотечного музею книги, цінні документи, які було знайдено в домівці Петра Совсуна, де збирались члени самоосвітнього гуртка, що діяв колись у Ворвулинцях під проводом суспільного провідника М. Совсуна.

Йосип Гладик дякував авторові книги «Розстріляне кохання» за згадане ім’я його батька – Юрія Гладика, станичного провідника ОУН, який був заарештований за любов до України, отримав вищу міру покарання. До цих пір син встановлює історичну правду про батька. Марія Петрівна Лисак звернулася до пам’яті про мужніх дівчат – повстанок, героїнь книги трагічну долю яких описав автор, – Євгенії Совсун, псевдо «Чайка», та Марії Лисак, – «Ластівка».

«Я пам’ятаю цих мужніх дівчат ще з дитячих літ, їх замучили за те, що були нескореними у боротьбі за волю України. Їх могили є на сільському цвинтарі у Ворвулинцях. Вірмо і пам’ятаймо всіх тих, хто загинув за Україну», – закликала М. П. Лисак. Із відгуками про книгу виступили: вчитель Б. Ю. Атаманюк, племінник вояка-борця Богдана Навізівського, студентка Ірина Лисак, яка з гордістю розповіла про мужність і велику віру та любов до України своєї бабусі.

Парох церкви Святої Покрови о. Петро поділився своїми міркуваннями про прочитану книгу, доповнив відомості про долю сільського священика отця Василя Лозового, якого замордували в Чортківській тюрмі, і про його роль у духовно – просвітницькому житті ворвулинської громади.

Священик сказав, що книга Йосипа Котузяка має бути такою ж цінною для кожної родини в селі, як молитовник, хрест, бо якщо не буде таких книг і таких авторів, то ми можемо втратити Україну, про яку мріяли, за яку боролись і віддавали життя мужні борці. В пам’ять про загиблих о. Петро організував спільну молитву.

Імена кожного мешканця села Ворвулинці, хто поліг на полях боротьби, звучали в цей день у повнолюдній залі, їм творили пам’ять і славу нащадки. Юні читачі: Тетяна Котузяк, Галина Навізівська, Любов Гладюк, Ольга Навізівська, Аліна Ковальчук читали поезії – присвяти мужнім героям, рідному краєві Євгена Безкоровайного – земляка, уродженця Ворвулинців, місцевих поетів Василя Дрозда, Олега Вістовського, Володимира Вихруща, а Іван Навізівський, Петро Кіцканюк, Василь Рибцуник виконали пісні про рідне село, отчий край, співали повстанські мелодії, а також пісні про Україну.

Сільський голова М. В. Пельцер подякував організаторам, учасникам презентації книги «Розстріляне кохання» і особливо її авторові Йосипу Котузяку за справедливо описану історію Ворвулинців, за відвідини села гостям з Німеччини, Вижниці, Львова, Заліщик і сіл нашого району, а також усім односельчанам. Автор подарував книги “Розстріляне кохання” для двадцяти п`яти бібліотек району, які доповнять знання про рідний край, а також свою другу книгу “І сміх, і гріх” (бувальщини, гумор та співомовки)

Газета “Вільне життя”, 10 липня, 2009 р.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.