Година-спогад «Наддністрянський Маестро»

Працівники Заліщицької центральної районної бібліотеки мистецький захід присвятили 110-ій річниці від дня народження Ярослава Васильовича Смеречанського – композитора, диригента, організатора музичної освіти та хорових колективів, засновника дитячої музичної школи в Заліщиках, громадського діяча, члена Ліги українських композиторів, яку провели у концертній залі музичної школи Заліщик.

Розпочалася зустріч піснею «Тече вода в синє море» (у записі), на слова Тараса Шевченка («Думка»), музику до якої створив Ярослав Смеречанський, яка звучала у виконанні чоловічого хору «Боян Дрогобицький».

Ведуча Ольга Тракало, директор районної бібліотечної системи у вступному слові сказала, що заліщицького композитора і диригента Ярослава Смеречанського поважно і заслужено величають патріархом музики, Маестро.

У його композиторському доробку – понад 500 творів камерної інструментальної музики для духового оркестру, скрипки, фортепіано, а також численні оригінальні хорові і вокальні твори, солоспіви на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Осипа Маковея, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка та інших поетів. Усі його твори пройняті інтонаціями українського народного мелосу. Він – автор хорового співу до Літургії, яку через 50 років було відновлено в церкві Покрови Пресвятої Богородиці у Заліщиках в роки незалежної української держави.

За диригентську діяльність Ярослав Смеречанський організував 52 хори. Усі вони успішно несли українську пісню в народ. Пісням композитора притаманний тонкий ліризм та велика мелодійність. Його творчість стала об’єктом вивчення відомими музикознавцями.

Я. В. Смеречанський виховав плеяду професійних музикантів, педагогів, які працюють дотепер у відомих колективах України та за кордоном, розробив власну методику гри на скрипці, написав свій підручник із сольфеджіо.

Бібліотекарі зібрали багато матеріалів про ювілянта, спогади колег-митців, викладачів, його учнів, хористів, рідних, відомих громадських активістів – просвітян, пам’ятні фотосвітлини з родинних архівів, а також із власних архівів осіб, які бережуть пам’ять про Ярослава Смеречанського.

Усі ці документи увійшли до книги «Маестро Наддністрянського краю», яку до 100-річчя від дня народження Митця видала центральна районна бібліотека за фінансової підтримки Заліщицької міської ради. Книга обсягом 63 сторінки видана у 2009 році в Чернівецькому видавництві «Місто».

Ольга Тракало, редактор видання ознайомила із розділами книги «Маестро Наддністрянського краю», зачитувала спогади: «Струни скрипки, наче струни серця» – дочки Лесі Смеречанської-Білас, «Спільні стежини у спогадах про мого Батька» – наймолодшої дочки Даниїли Смеречанської-Греськів, а також спогади онуків, колег-митців, учнів, хористів.

Олексій Душинський, якого прийняв на роботу у музичну школу на посаду викладача по класу скрипки Ярослав Васильович, щиро ділився спогадами про талановитого вчителя, диригента і композитора, творчого, доброго і пунктуального директора. До цих пір викладач-пенсіонер О.С.Душинський береже в пам’яті світлі спогади про наставника-митця.

 

Про основні віхи життя та творчої праці Ярослава Смеречанського, які поміщено у книзі, розповіла Марія Рудик, методист бібліотеки.

Народився Я. Смеречанський 18 квітня 1909 року в Коломиї. Музична обдарованість виявилась в нього з дитинства і його батьки, маючи скромні достатки, послали сина вчитися гри на скрипці.

Навчання у Заліщицькій учительській семінарії (1923-1928 рр.), де директором в той час був талановитий педагог Осип Маковей, дозволило вдосконалити йому гру на скрипці. Вже на другому курсі проявився музичний дар Ярослава Смеречанського. Він став диригентом студентського хору і написав свою першу пісню-колядку «Ой, сумні поля та люди». Ректор Осип Маковей не тільки поважав, але й любив свого учня за працьовитість і талант. Потім навчався в філії Львівської консерваторії в Станіславові в класі скрипки відомого скрипаля Станіслава Кребса, яку закінчив вже у Львові в 1932 році.

Вчительську працю розпочав в Городенці, а згодом став директором початкової школи в с. Чернелиці, де організував мішаний хор. Вже у 1938 році у «Каталозі пісень галицьких композиторів» з’явилося шість пісень Я. Смеречанського на слова Т. Шевченка, М. Шашкевича, І.Франка.

Під час війни він переїхав до Заліщиків і організував хор, який взяв участь в Лисенківському конкурсі у Львові в 1942 році і зайняв провідне місце.

Разом із керівництвом і організацією хорових колективів Ярослав Смеречанський збудував в Заліщиках і музичну школу, яку й очолив. Керівник і диригент понад 50-ти хорів був і тонким знавцем музики. Володів грою на різних інструментах: скрипці – професійно, на фортепіано, гітарі, мандоліні, цитрі, фісгармонії, деяких духових інструментах, навчився також самостійно грі на бандурі.  Він був організованою, відповідальною і дуже працьовитою людиною, говорив, що «натхнення – то така вередлива пані, яка не часто відвідує лінивих, хоч і здібних. А працьовитим не дає спокою ніколи».

Світлана Пукіш, бібліограф районної бібліотеки ознайомила із друкованими виданнями про композитора, диригента, засновника Заліщицької дитячої музичної школи, які були представлені на тематичній викладці.

 

Я. В. Смеречанський помер 29 грудня 2002 року, але вічно житиме у пам’яті вдячних заліщан, його учнів, побратимів по творчій праці, рідних і близьких. Його щиро любили і пам’ятають, бо струни скрипки відлунювали в ньому, наче струни серця…

У той день лягли перші весняні квіти на могилу Митця. Автор  проекту пам’ятника родині Смеречанських – онук Юрій Білас, архітектор.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.