ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧЕР НА ЗАЛІЩАНЩИНІ

Василь Олійник // Археологія Тернопільщини. – Тернопіль. Джура, 2003, – с. 81-87

Влітку 1979,1980 і 1982 років Дністровська археологічна експедиція Київського державного університету імені Т. Г.Шевченка спільно з краєзнавцями села Лисичники дослідила печеру Кошова [2:279].

Ця печера знаходиться в кількох кілометрах на північ від села Лисичники. Вона розміщена в одній з вапнякових скель стрімкого правого берега річки Серет навпроти села Монастирок Борщівського району.

Висота скелі, в якій є два входи в кам’яне підземелля, 11 м. Великий вхід в печеру розміщений на висоті 3,47 м, а малий вхід — на висоті 0,18 м. Вхідний коридор, який бере початок з малого входу в підземелля, мав довжину 10,5 м. Він з’єднується з печерним залом довжиною 8,6 м, середньою шириною 2,5 м і висотою 4 м. В нижній частині стін залу, вздовж долівки, вирубані у вапняку довгі ніші-лежанки (рис. 1,3). На стінах над нішами в камені висічено десять хрестиків (п’ять на східній частині і п’ять на західних стінах залу підземелля). Один хрест має по одному додатковому перехрестю на нижній та бокових сторонах та дві на верхній. Нижня частина закінчується кільцем (рис. 1,1). Висота хреста 28 см, ширина — 15 см.

Другий хрест має по дві перекладини на верхній та нижній сторонах та по одній на бокових (рис. 1,2). Висота збереженої частини хреста 25 см, ширина –13 см. Зображення дуже пошкоджене. Ширина інструменту, яким вибиті хрести, 6 см.

Із п’яти меншого розміру хрестів печери три мають косу поперечну перекладину і два — рівнораменні. Ще три хрести, в якійсь мірі, подібні до хрестів на рис. 1,1-1,2 [3:52-53]. З внутрішньої сторони печери біля великого входу по боках вирубані в камені виїмки — пази. Це, мабуть, сліди від кам’яних плит, якими був закладений цей вхід в минулому. Поблизу печери з східної сторони між скелями розміщений коридор. На плитах коридору вибиті в камені ступні — сходинки.

Під час дослідження в печерному шарі землі, товщиною від 1 до 6 см та в щілинах скелі підземелля від 10 до 20 см, знайдено людські кістки, уламки глиняних посудин чорного кольору, фрагменти горщиків, покритих поливою зеленого кольору. В південній частині залу виявлено дві скляні бусини фіолетового і зеленого кольорів. Знайдено уламки скляних посудин, на зовнішній поверхні яких є візерунок з випуклих хвилястих і прямих ліній. Викопано кусочки вугілля і фалангу обгорілого пальця людської руки.

Під великим входом у печеру у 1980 році на глибині 20 см від поверхні ґрунту знайдено уламки корчаги,коричневого кольору з довгою і овальною в перетині ручкою.

Фрагменти корчаги орнаментовані паралельними горизонтальними жолобками. Знайдено тут також залізну ромбоподібну стрілу з черенком від лука і бронзову сережку древньоруського часу [4:32].

Під печерою викопано кований залізний цвях, уламок скляної пляшки, деформованої вогнем, численні уламки чорних тонкостінних посудин і черепки, покриті поливою. Знайдено людські кістки, вугілля, золу і необроблене каміння.

На віддалі 4 м від великого входу в печеру виявлено шийку дзбанка, внутрішня сторона якого покрита поливою жовтого кольору з коричневим відтінком. Зовнішня сторона фрагмента дзбанка покрита поливою зеленого кольору і прикрашена дугастими відтисками штампу.

Під печерою знайдено уламки посудин, розписаних коричневою глиною (так звана описка). Гончарні вироби, розписані опискою, були поширені на Україні наприкінці XVI — на початку XVIII ст. Тоді ж широко вживались в побуті посудини, покриті зеленою, жовтою і коричневою поливами.

Частину остеологічного матеріалу з розкопок передано на аналіз в групу антропології Інституту археології НАН України. Визначено кості (черепні, тазові, довгі трубчасті) дітей, що належали двом індивідам. Одна дитина померла віком до двох, друга — до трьох років; кості (черепні) підлітка 10-14 років; кості (черепні, ключиця, передпліччя) дорослої людини. Друга п’ясткова кістка з слідами перелому; кості (переважно ребра), можливо, овець або кіз. Знайдені під час розкопок матеріали датуються в основному XVII ст. Вони, підтверджуючи народну легенду, свідчать про загибель жителів села Монастирок в печері Кошова, що сталася, ймовірно, в кінці XVII століття під час нападу турків на Поділля 1672 року [5:60-61].

На відстані 1 км в північному напрямку від села Городок в прямовисній скелястій стінці знаходиться печера Кирнички. Вхід до неї виступає в скелі на висоті більше 2 м від дна щілини. Розпочинається печера вхідною коморою, з якої веде коридор, що розділяється на два, довжиною кільканадцять метрів [10:262]. В серпні 1994 р. печеру обстежила експедиція “Дністер” товариства Лева спільно з Прикарпатською експедицією НАН України, за участю Львівського університету імені І.Франка [1:139]. Експедицією складено план печери. В шурфі, закладеному в передньому гроті на глибині 20 см від денної поверхні, знайдено залізний ромбоподібний наконечник стріли від лука древньоруського часу і уламки стінок горщиків чорного кольору з пролощеними лініями пізньофеодального часу. На глибині 60 см виявлено кістки птахів. В правому боковому коридорі трапилися два черепи лисів.

Протягом 1996-1998 років Південно-Тернопільська археологічна експедиція Заліщицького відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею провела дослідження печер Татарка (с. Зелений Гай) і Лиличка (с. Лисичники).

У 1996 році експедиція здійснила вимірювальні роботи в печері Татарка, яка знаходиться у верхній частині схилу долини Дністра поблизу поля Соколів (с.Зелений Гай). Печера, яка мала ще іншу, менш поширену, назву “Гнила скала”, розміщена в одній з вапнякових скель і має 7 м ширини і 9,5 м довжини (рис. 2). В печері, згідно легенди, в добу середньовіччя переховувались від татар жителі навколишніх сіл. У 1944-1946 роках кам’яне підземелля служило місцем переховування вояків УПА. У 1946 році первісний вхід в печеру висаджено в повітря [6:14].

У 1997 році експедиція здійснила розкопки поблизу первісного входу в печеру Татарка (культурний шар всередині печери не зберігся). На відстані 1,8 м від входу в кам’яне підземелля, в північному напрямку при зачищанні схилу поблизу скелі на глибині 0,55 м від денної поверхні ґрунту викопано: 2 уламки вінець горщика, 2 уламки стінок горщика та уламок вінця горщика з ручкою, з яких реставровано частину горщика темно-сірого кольору, прикрашеного горизонтальною заглибленою хвилястою лінією і нижче неї скісними заглибленими лініями, виконаними зубчастим коліщатком, що творять трикутники, вершинами повернутими вгору, а на плечику — горизонтальними заглибленими лініями і прогладженими вертикальними смугами (рис. 3,1), 2 уламки стінок горщика чорного кольору, уламок стінки горщика, орнаментованого прогладженими смугами, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, орнаментованого заглибленою прямою лінією, уламок стінки горщика коричневого кольору, уламок стінки горщика чорного кольору, оздобленого заглибленими хвилястою і прямими лініями, уламок вінця і ручки горщика темно-сірого кольору (рис. 3,3), уламок дна горщика чорного кольору XVIІ-XVI11 ст. [7:18]. Виявлено також трубчасту кістку та уламок ребра зайця сірого. Обидві кістки варені *.

У1998 році Південно-Тернопільська експедиція продовжила дослідження печери Татарка. Розкопки (зачистка схилу під скелею) проведено в північному напрямку від печери. В місцях, де зберігся культурний шар на відстані 2 м від печери на глибині 0,4 м від денної поверхні ґрунту викопано уламок вінця горщика темно-коричневого кольору XVII-XVШ ст. Виявлено уламок лопатки, кістку вільної кінцівки свині, кістку вільної кінцівки козулі європейської, кістку вільної кінцівки і ліктьову кістку зайця-русака.

На відстані 7 м від печери на глибині 0,4 м викопано уламок стінки горщика чорного кольору XVII-XVIII ст., астрагал і ратицю кози свійської, астрагал та уламок потиличної кістки вівці, уламок тазової кістки лисиці, киль куріпки сірої.

На відстані 8 м від печери (глибина 0,4 м) виявлено 2 уламки стінок горщиків чорного кольору, орнаментованих на зовнішній поверхні паралельними борозенками XVII-XVIII ст., 2 ребра овець, ребро свині і 5 недіагностичних кісток дрібних ссавців.

В 9 м від печери (глибина 0,5 м) знайдено уламок стінки горщика темно-сірого кольору, оздобленого паралельними борозенками XVII-XVIII ст., ратицю кози свійської, ліву нижню щелепу та 3 трубчасті кістки кінцівок лисиці.

В 22 м від печери і 5 м від скелі під невеликим каменем (глибина 0,35 м) викопано: 2 уламки вінець горшків коричневого кольору (один з характерним ребристим краєм вінця), уламок стінки горщика коричневого кольору, орнаментованого паралельними борозенками, 2 уламки стінок горщиків коричневого кольору древньоруського часу, нижню ліву щелепу вовка і нижню праву щелепу борсука [8:16-17].

У1997 році Південно-Тернопільська експедиція розпочала дослідження печери.

Лиличка, що знаходиться в декількох кілометрах в північному напрямку від с. Лисичники в одній з вапнякових скель правого берега р. Серет [7:14-18].

В цій печері у 1925 р. провів невеликі розкопки Юрій Полянський, який встановив “присутність грубих попелищ і пам’яток історичної доби, як кісток домашніх тварин і птиці, глиняної посудини та залізних і мідних бляшок” [9:23] .

Експедиція Заліщицького краєзнавчого музею здійснила вимірювальні роботи в печері, склала її план (рис. 4). Висота скелі, в якій розміщена печера, 10 м. Ширина входу в печеру 1,92 м, висота входу 1,2 м. Довжина печери 11,68 м (довжина до підвищеної частини 6,9 м і довжина підвищеної частини 4,78 м). Праворуч входу в печеру, на висоті 0,9 м від її долівки, в камені вибито 2 рівнораменні хрести. Перший хрест висотою і шириною 16 см, шириною борозенки 2 см. Другий — має висоту і ширину 9 см, ширину борозенки 1 см.

З метою вивчення стратиграфії культурного шару біля входу в печеру закладено шурф площею 0,8 кв. м. На глибині 0,2 м знайдено уламки вапнякових каменів, уламок стінки горщика жовтого кольору трипільської культури, 6 уламків стінок горщиків темно-сірого кольору ХУІІ-Х\/ІІІ ст., кусочки вугілля, фалангу кози свійської і трубчасту кістку кінцівки свині свійської (кістки варені), велику гомілку курки свійської та уламок ребра зайця сірого.

На глибині 0,4 м викопано уламки перепалених вапнякових каменів, уламок вінця горщика темно-сірого кольору, орнаментованого під краєм вінця заглибленими прямою і нижче розміщеною дугастою лініями, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, оздобленого паралельними заглибленими лініями, 2 уламки стінок горщиків чорного кольору, орнаментовані (один — горизонтальними жолобками, а другий — хвилястими заглибленими лініями), уламок стінки горщика коричневого кольору, прикрашеного горизонтальними жолобками, 2 уламки стінок горщика чорного кольору, оздоблені прогладженими смугами, уламок стінки горщика чорного кольору ХУІІ-ХУІІІ ст., кусочки вугілля, променеві кістки курки свійської і тетерева, пряжку півня, стегно і гомілку куріпки сірої.

На глибині 0,6 м знайдено уламки перепалених каменів, 2 уламки стінок горщиків темно-сірого кольору, орнаментованих двома горизонтальними і між ними хвилястою лініями, виконаними зубчастим коліщатком (рис. 3,2), уламок стінки горщика чорного кольору, прикрашеного рядом нанесених штампом чотирикутних заглиблень і горизонтальними борозенками (рис. 3,4), кусочки вугілля, цівку і стегно куріпки сірої, пряжку перепела, ліктьову та 2 передстегнові кістки хом’яка.

На глибині 4 пласта (0,8 м) виявлено уламки перепалених каменів, З уламки стінок горщиків коричневого кольору з шершавою поверхнею (одна стінка оздоблена заглибленою хвилястою лінією) ХІІІ-ХІУ ст., кусочок вугілля, фалангу курки свійської, 2 лопатки хом’яка, З нижні ліві щелепи їжаків.

На глибині 1 м викопано уламки перепалених каменів, уламок стінки горщика коричневого кольору з шершавою поверхнею, орнаментованою заглибленою хвилястою лінією, уламок стінки горщика темно-коричневого кольору з шершавою поверхнею, прикрашеною заглибленими горизонтальними прямими лініями (ХІІІ-ХІУст.), кусочки вугілля, потиличну частину осьового черепа курки свійської, осьовий озублений череп хом’яка звичайного.

Прокопуючи шурф на глибину 1,2 м, знайдено уламки каменю-вапняку, уламок вінця горщика ліпного темно-коричневого кольору трипільської культури, кусочки вугілля.

Вищезгадана експедиція влітку 1998 року завершила дослідження печери Лиличка [8:12-16].

Розкопки проведено в печерному залі. Тут на глибині 0,2 м в опідзоленому чорноземі викопано перепалені камені з вапняку, З уламки стінок горщиків темно-сірого кольору, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, орнаментованої паралельними заглибленими лініями, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, оздобленої двома великими хвилястими і однією маленькою хвилястою, виконаними зубчастим коліщатком, уламок дна горщика темно-сірого кольору лініями, шийку пляшки скляної гутної роботи ХУІІ-ХУІІІ ст., кусочки вугілля, уламок нижньої щелепи і ліктьову кістку тхора лісового, стегно чирка, потиличну частину черепа горобцеподібних, трубчасті погризені кістки зайця-русака.

На глибині 0,4 м в опідзоленому чорноземі знайдено перепалені камені з вапняку, уламок стінки горщика чорнолощеного зовні, а всередині рожевого кольору, уламок стінки горщика, зовнішня поверхня якого чорнолощена, а внутрішня — жовтого кольору культури Гава-Голігради, 2 уламки стінок горщиків коричневого кольору, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, орнаментованої прогладженими смугами XVII-XVIII ст., кусочки вугілля, гомілку вівці свійської, уламок нижньої щелепи, діафіз оленя звичайного, уламок трубчастої кістки туреподібних. Уламки горщиків гава-голіградської культури виявлено на відстані 3 м праворуч від входу, поблизу північної стінки печери.

На глибині 0,6 м виявлено: уламки перепаленого каменю-вапняку, 5 уламків стінок горщиків темно-сірого кольору, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, орнаментованої прогладженими смугами, З уламки стінок горщиків коричневого кольору, 2 уламки дна горщиків темно-сірого кольору, 2 уламки стінок скляної пляшки XVII-XVIII ст., кусочки вугілля, головку гомілки великої рогатої худоби, ребро і шматок юробленої кістки зайця-русака. Знахідки концентрувалися, в основному, поблизу лравої сторони від входу в печеру. Тут простежено сліди вогнища у вигляді перепалених до червоного кольору каміння, включаючи стінку печери, а також вугілля і золу.

На глибині 0,8 м викопано: уламки перепаленого каменю-вапняку, 2 уламки вінець горщиків темно-сірого кольору, орнаментованих під вінцями горизонтальними зубчастими лініями, 2 уламки стінок горщиків темно-сірого кольору, 2 уламки стінок • горщиків темно-сірого кольору, оздоблених паралельними заглибленими лініями, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, прикрашеної паралельними заглибленими лініями і горизонтальним відтиском зубчастого штампу, 3 уламки стінок горщиків темно-сірого кольору, орнаментованих горизонтальним зубчастим штампом і хвилястими лініями, виконаними зубчастим коліщатком, уламок стінки горщика темного кольору, прикрашеної прогладженими лініями, уламок стінки і дна горщика темно-сірого кольору XVII-XVIII ст., кусочки вугілля, нижню щелепу та кістки їжака звичайного. Знахідки трапились в шарі підґрунтя сірого кольору із золою.

На глибині 1 м виявлено: уламки перепаленого каменю-вапняку, 5 уламків стінок горщиків темно-сірого кольору, 2 уламки стінок горщиків темно-сірого кольору, прикрашених двома рядами горизонтальних насічок-відтиску зубчастого штампу і між ними хвилястою лінією, виконаною зубчастим коліщатком Х\ЛІ-Х\^Ш ст., кусочки вугілля і стегно зайця-русака.

На глибині 1,2 м у печерному залі викопано: уламки каменю-вапняку, уламок вінця горщика коричневого кольору, прикрашеного під вінцем горизонтальним жолобком, уламок стінки горщика сірого кольору, орнаментованої горизонтальними жолобчастими лініями ХУІІ-ХУІІІ ст., кусочок вугілля і гомілку козулі європейської.

На глибині 1,28 м знайдено: уламок каменю-вапняку, уламок стінки горщика темно-сірого кольору, орнаментованої паралельними і хвилястою заглибленими лініями ХУІІ-ХУІП ст., кусочок вугілля, ребро і кістку кінцівки свині дикої.

Долівка печерного залу кам’яниста. Здійснено вимірювання товщини культурного шару печерного залу від тильної сторони до виходу з печери. Від тильної сторони до виходу з печери на відстані 2 м товщина культурного шару 0,38 м. Далі — від 2 до 3 метрів — 0,55 м. Від 3 до 4 метрів — товщина шару була 0,6 м. Від 5 до 6 метрів — 1,25 м і від 6 до 6,4 метра товщина шару 1,28 м.

Після розкопок вхід в печеру Лиличка має ширину 2 м і висоту 2,45 м. На відстані 0,7 м від входу в печеру і 0,3 м від лівої стінки печерного залу лежить вздовж залу прямокутна брила каменю-вапняку, шириною 0,4-0,46 м, довжиною 1.3 м і товщиною 0,35-0,56 м.

В серпні 1998 року Південно-Тернопільська археологічна експедиція здійснила обстеження печери Дятел, що знаходиться в одній з вапнякових скель лівого високого берега р. Серет в південній околиці с. Голігради. Здійснено вимірювальні роботи, складено план і профілі печерної порожнини.

Висота скелі, де розміщена печера, 10 м. Вхід в кам’яне підземелля знаходиться на висоті 5,12 м від підошви скелі. Ширина входу 1,38 м і висота — 2,56 м. Праворуч входу на скелі вибиті два заглиблені хрести. Перший хрест має висоту 18,5 см і ширину 12 см. Другий — відповідно 56 см і 13 см. Ширина борозенки двох хрестів 1,5 см. Ще два рельєфні видовбані в камені хрести розміром 50 х 100 см розміщені з двох сторін входу в печеру. Довжина малого залу печери 3,32 м. Великий зал має довжину 5,92 м. В середині печери на східній і південно-східній стінках початку великого залу є вирубані в камені два пази шириною 7 см, глибиною 4 см і висотою 87 см (південно-східна стінка), шириною 7 см, глибиною 5 см і висотою 51 см (східна стінка). На відстані 0,6 м від кам’янистої долівки печери навпроти входу на стінці видовбане рельєфне зображення хреста шириною 38 см і висотою 100 см. Висота рельєфу 1 см.

При вході всередині печери видовбане в камені корито, шириною 0,52-0,53 м, довжиною 1,74 м і глибиною 0,51 м.

У липні 2000 року під час розкопок у щебнисто-суглинистому заповненні корита знайдено: людські кістки — 14 кісток черепа, 19 ребер, 49 фаланг, 2 ключиці і З хребці. Виявлено 3 пташині кістки і 153 екземпляри невизначених кісток. Знайдено уламок стінки горщика всередині чорнолощеного, а зовні коричнюватого кольору гава-голіградеької культури, уламок вінця глечика білого кольору, 2 уламки стінок глечика білого кольору, оздоблених червоною фарбою і нижче розміщеними горизонтальними заглибленими лініями XVI-XVIІ ст., уламок стінки димленого горщика, орнаментованого прогладженою сіточкою XVII ст., уламок стінки глечика коричневого кольору прикрашеної горизонтальними заглибленими лініями XVIII ст.

Знайдене поховання, а також видовбані в камені хрести підтверджують легенду про загибель жителів села Голігради в печері Дятел, що сталася, правдоподібно, в кінці XVII століття під час турецької навали 1672 року.

Досліджені протягом 1979-2000 років печери в Заліщицькому районі здебільшого використовувались місцевими жителями для переховування від ворогів. В них знайдені артефакти трипільської, гава-голіградської, древньоруської культур і пізньофе-одального часу. Культурний шар печер Кирнички, Татарка і Лиличка пов’язаний з неподалік розміщеними стародавніми поселеннями.

Печерні порожнини у вапнякових скелях є цінними пам’ятками природи, археології та історії Наддністрянського краю.

Оповиті таїною легенд, вони ще й досі зберігають у темних підземеллях чимало нерозгаданих таємниць сивої давнини.

Література:

1. Артюх В.С. Робота в печерних пам’ятниках Дністровського каньйону.//Матеріали ІХ-ої Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам’янець-Подільський, 1995. — С. 139.

2. Малеев Ю.Н, Раскопки Гальштатского городища с. Лисичники//Археологичес- кие открытия 1980 года. — М., 1981. — С. 279.

3. Малеев Ю., Олійник В. Наскельні зображення в печері Кошова біля с.Лисичники//Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України: Збірник тез, повідомлень та доповідей наукової конференції. — Львів, 1995. — С. 52-53.

4. Олійник В. Дослідження давньоруських пам’яток півдня Тернопільщини//Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України: Матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції. — Івано-Франківськ — Галич, 1998. — С. 32.

5. Олійник В. Дослідження печери Кошова біля с. Лисичники//УІІІ Подільська історико-краєзнавча конференція. Секція археології: Тези доповідей. — Кам’янець-Подільський, 1990. — С. 60-61.

6. Олійник В.І. Звіт про роботу Південно-Тернопільської археологічної експедиції Заліщицького відділу Тернопільського краєзнавчого музею у 1996 р. — Заліщики, 1997.

7. Олійник В.І. Звіт про роботу Південно-Тернопільської археологічної експедиції Заліщицького відділу Тернопільського краєзнавчого музею у 1997 р, — Заліщики, 1998.

8. Олійник В.І. Звіт про роботу Південно-Тернопільської археологічної експедиції Заліщицького відділу Тернопільського краєзнавчого музею у 1998 р. — Заліщики, 1999.

9. Полянський Ю. Нові археологічні знахідки з Галичини//НТШ. — Т. 149. — Львів, 1928. — с. 23.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.