куеце24Ольга Кухта-Клим, уродженка селища Товсте. Навчалась і закінчила Товстенську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Після закінчення медичного училища працює медичною сестрою в дитячій консультації Товстенської районної лікарні №2.

У вільний від роботи час пише вірші. У доробку молодої поетеси є присвяти друзям, родині.

Весна

Зеленіє трава в полі й навкруги.
Вже дзюрчать струмочки, розтали сніги,
Сонечко яскраве сіє промінці,
В дівчинки Оксанки квіти у руці.

Перші квіти сонця – проліски і сон,
Підсніжники білі, зігріті теплом.
Ой весно-веснянко! Радіють птахи,
Що вже дочекались теплої весни.

Із країв далеких у свій рідний край
Прилітають птахи, бо для них це рай.
Із співом щасливим стрічають весну,
Уквітчану сонцем, теплу й чарівну.

Літо
Вже минає красне літо
І піде у забуття.
Жовтим колосом налитим
Починається жатва.

Сонечко вже слабо світить,
І короткі дні стають.
Та лиш спогади гарячі
Нам про літо згадують.

Як бувало тихим пролісом
Низько стелиться туман,
Ніжний запах черемшини
П`янить душу мов дурман.

Як росою омивали
Босі ноги у росі.
І веселку зустрічали,
Як пройшли літні дощі.

Осінь

Лягли тумани небокраєм,
І позолота ходить гаєм.
З листків пожовклих вигляда
Й красується горобина.

І холодом в повітрі віє,
Природа чудно барв`яніє.
Не чути пісні солов`я –
Надворі осінь золота.

А сонце світить, та не гріє.
І небо дрібний дощик сіє.
Злягла пожовклая трава
Й опале листя обліта.

Зима

Розпустила зима свої коси,
Білосніжні, холодні пухкі.
Буйні трави зложила в покоси,
Одягнувши у трави сипкі.

Срібним інієм ліс виграває
У своїй незвичайній красі.
Білим снігом зима посипає
Кришталем у прозорій росі.

Білий сніг, наче срібло блискучий,
Розпустив свої барви кругом.
І мороз-морозець вже скрипучий
Підкрадається містом й селом.

Хуртовина стежки замітає,
Білим пухом вкриває поля.
Срібним блиском кущі посипає
Дід Мороз, що прийшов із даля.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.