Відкриття меморіальної дошки Олені Телізі в Заліщиках

Легенда в ім`я великої мети

OLYMPUS DIGITAL CAMERAЗаліщики увічнили пам`ять видатної української поетеси, громадської діячки, вірної ідеям українського націоналізму, великої патріотки, яка вірила в Україну, її майбутнє, Олени Теліги. У липні цього року виповнилось 100 років з дня її народження. А на 15-річчя Незалежності нашої держави на будинку, де вона відпочивала в серпні 1936р., урочисто відкрито на її честь меморіальну дошку.

«У ці дні відбуваються і на Україні, і в нашому місті вшанування тих людей — світочів, героїв, патріотів, які виборювали незалежність держави, які за жодних обставин не зраджували своїх ідей, стаючи в ряди українського політичного національного руху», — сказав міський голова Володимир Бенев`ят, відкриваючи урочистість із нагоди пам`ятної для заліщан події.

Декан УГКЦ Заліщицького деканату отець Ярослав Шмиглик та отець Онуфрій Швигар із церковним хором відправили панахиду в пам`ять про славну доньку України. Голова РДА Павло Лесюк, голова райради Володимир Чухрій, голова районної ОУН Андрій Кузь та голова осередку ОУН с.Садки Ганна Рибцуник урочисто відкрили меморіальну дошку, а святі отці освятили її.

Виступаючи на цій події, голова РДА Павло Лесюк сказав, що у своїх твердженнях і переконаннях Олена Теліга завжди була послідовною. Крізь усе своє коротке життя ця тендітна жінка пронесла велику любов до рідного краю. Вона стала віддзеркаленнямтворців української героїчної духовності 30-40-х років минулого століття. Голова райради Володимир Чухрій назвав Олену Телігу Легендою в ім`я великої мети. Ця жінка в 35 років стала героєм з власного палкого бажання, яке було втіленням її світогляду. Для Ганни Рибцуник, учительки рідної мови і літератури, Олена Теліга — жертовний взірець мужності й патріотизму. Ганна Михайлівна уявила поетесу в Заліщиках. Як наслідок в учительки з`явилися нові вірші, які вона натхненно читала для заліщан.

З нагоди відкриття меморіальної дошки славній дочці України до Заліщиків завітав голова обласного проводу ОУН Мирослав Камінський, який подякував керівництву району , міста за вшанування пам`яті Олени Теліги і привітав заліщан із 15-и роковинами Незалежності України. Водночас гість схвалює те, що поезія Теліги включена в шкільну програму, і нащадки вивчатимуть її творчість, шлях на Голгофу. Розстріляна в Бабиному яру вона не зрадила своїх друзів, свідомо пішла з ними на вірну смерть.

А музична лектриса Мирослава Зайко переконана, що поезії Теліги гідні звучати на всіх державних святах. Мирослава Антонівна, щиро шануючи пам`ять славетної українки, натхненно читала її вірші. Гарно декламував їх і юний гімназист Роман Губеліт.

Про цікаві біографічні знахідки, про славну жінку-діячку, пов`язані із Заліщиками, розповів директор краєзнавчого музею Василь Олійник: » У 2003р. надійшов лист на адресу голови РДА від професора з Києва Надії Миронець, упорядника книги «Олена Теліга. Листи. Спогади.» Власне, в цьому листі вона й повідомила , що в 1936 році О. Теліга відпочивала в Заліщиках. Для пошукових робіт про перебування поетеси в місті над Дністром листа було передано краєзнавчому музею. Учасники пошукової експедиції «Шляхами героїв» розпочали пошуки вілли «Вікторія», де й побувала О.Теліга на короткому місячному відпочинку. Звернулися до старожилів міста, які й допомогли віднайти вулицю та будинок». Власні вірші, пройняті високим пафасом патріотизму, любові до України, читав заліщицький поет Павло Мамалига.

Справедливо мовлені слова отця Ярослава Шмиглика: «Хто не пам`ятає минулого, той не має майбутнього! Нас гнобили віками. Знищували церкви, вбивали священиків і тих людей, котрі любили Україну. Але Господь вдихнув нам свого духа. Ніхто не вірив і не сподівався, що Верховна Рада проголосує за Незалежність України. Але маємо свою державу, маємо свою мову, свою віру. І нехай ще проблем чимало, але пам`ятаймо: держава будується потрішечки, поступово. Згадаймо Олену Телігу, згадаймо наших предків. Оцінімо ті великі зміни, які сталися в Україні. Пам`ятаймо поезію цієї славної жінки. Вона все робила, щоб цей день наблизити до нас. Пам`ятаймо: не тільки працею, але й молитвою ми можемо збудувати Україну».

Воістину високі слова, пророчі слова! Треба було бачити людські обличчя — немовби осяяні неземним світлом, урочисті, умиротворені, з тихою радістю та щирою надією в очах. Усе буде добре, усе владнається, прийдуть в Україну і спокій і достаток, і гаразди. Так хотілося вірити в це у 15-й День Незалежності, в такі урочі дні, коли згадуємо, як за державу рідну гинули кращі її діти, яких ми шануємо і любимо, як країну свою.

Ваш коментар буде першим

Коментувати

Ваш email не публікується.