Цікаві дослідження краєзнавця Михайла Сопилюка

Краєзнавство Сопилюк

Ім’я краєзнавця, історика, педагога Михайла Сопилюка добре відоме у Заліщицькому районі.
Михайло Васильович проводить плідну пошукову роботу по дослідженню історії краю, суспільно-політичного життя та розвитку фахової освіти на Заліщанщині, кооперативного руху на західноукраїнських землях.

М.В. Сопилюк – автор багатьох статей та публікацій з питань освіти та виховання, книг: «Нарис історії розвитку навчального закладу «Від садівничої школи – до агроколеджу» (2004р.), «На переломі століть. Становлення і розвиток фахового навчального закладу в Заліщиках у контексті суспільно-історичного розвитку краю.» (2010р.), і видання 2-ге, перероблене, доповнене (2013р.), «Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках (Передісторія і 150-ліття служіння» (2014р.).

У фондах Заліщицької бібліотеки є книги-дарунки автора, з якими активно знайомляться читачі.

Сопилюк бібліотека      А у день відзначення Всеукраїнського дня бібліотек М.В. Сопилюк – активний читач районної бібліотеки, член громадської ради, яка створена в нашій ЦБС, разом із своїми віншуваннями розповів бібліотекарям і передав бібліотеці цікавий матеріал про давню історію книгозбірень у Заліщицькому краї від найдавніших часів, яка для нас була маловідомою.

М.В. Сопилюк

     Першою книгозбірнею в нашому місті була, очевидно, бібліотека в школі, створена в Заліщиках в 1750 році. Це була німецька школа для дітей колоністів-протестантів, утримувана з фондів, зібраних в Англії і Шотландії. Ймовірно, що й окремі заможні жителі міста, що цікавилися книгами, мали невеликі зібрання книг. Відомі імена кількох заліщан з кінця ХУІІІ-ХІХ ст.., яким присилали книги, що поширювалися в той час по підписці. Дослідники згадують про бібліотеку домініканського монастиря в Заліщиках у 80-х роках ХVІІІ ст. 51 том монастирської бібліотеки був переданий при перенесенні монастиря з Заліщик до бібліотеки Львівського університету.

В 1878 році в Заліщиках створена шкільна окружна бібліотека. В ній було 38 найменувань книг в 42 примірниках. Бібліотека ділилася на дві частини: одна містилася в головній школі, друга в приміщенні повітового суду (теперішній готель Старі Заліщики). Такі бібліотеки були призначені для вчителів народних шкіл. Тут були книги з педагогіки та загальних наук, шкільні підручники, книги класиків польської, німецької і руської (української) літератури, а також фахові часописи. В ті часи кандидат на посадv вчителя народної школи мав здати кваліфікаційний екзамен, на якому мав виявити обізнаність з такою літературою. Так, „Шкільний календар на 1889 рік» визначав в переліку обов’язкової для ознайомлення для вчителя літератури 179 назв книг з 13 розділів. 3 педагогіки — 35 назв, історії — 23 назви, і співів — 19 назв, математики — 4 назви, гімнастики — 5 назв і руської мови — 7 назв. Функціонувала ця бібліотека до першої світової війни. 3 даних статистики відома бібліотека товариства ремісників і промисловців польських мішан „Гвязда», заснована в 1880 році.

3 українських бібліотек найдавнішими в повіті були 7 бібліотек товариства „Просвіта» організовані в кінці ХІХ століття: в Печорній (1893 рік), Добровлянах (1895), Колодрібці, Лисівцях, Попівцях (1897), Касперівцях, Торському, Зозулинцях (1898). До першої світової війни виникло ще 13 таких бібліотек: в Заліщиках старих, Бедриківцях, Мишкові (1900), Жежаві (1902), Дуплиськах, Шутроминцях (1903), Блищанці, Цапівцях (1904), Городку, Солоному (1905), Ворвулинцях (1906), Синькові (1907).

3 організацією садівничої школи (1898 рік) та учительської семінарії (1899 рік) в цих закладах теж формуються невеликі бібліотечки. 3 1900 року діяли бібліотеки в приватній гімпазії та заліщицьких школах. Відомо, що у 1911 році в Заліщиках була бібліотека, яка мала 167 книг і 8 газет. Працювала також публічна книгарня Добощинського. 3 приїздом до Заліщик О. Маковея в 1912 році мешканці та семінаристи брали книги з його власної книгозбірні.

Міська бібліотека в Заліщиках створена після першої світової війни. На той час у місті діяли власні бібліотеки в помешканнях Рабіновича, Шехтера, професора О. Жолевича, Ф. Головатого, Думного, Й. Шварца. Українці позичали книги з книгозбірень у доктора М. Долинського, адвоката Василя Бараника.
В кінці 20-х років в повіті налічувалося 40 бібліотек, які належали українському товариству „Просвіта». В 1930 році в повіті діяло 70 бібліотек в яких налічувалося 15102 томи книг та було зареєстровано 2433 читачі. Було також 39 читалень. Найбільша кількість бібліотек — 11 діяла в місті Заліщиках, селищі Tовстому (5) та в селах Устечку і Мишкові по 3 бібліотеки. 3 українських книгозбірень було також 2 бібліотеки українського товариства „Луг» в Мишкові та Касперівцях, українського кооперативу „Праця» в Солоному, кооперативу „Єдність» у Ворвулинцях, товариства українських ремісників, зарібників і слуг „Сила» в Заліщиках. До цього переліку віднесемо також парафіяльні бібліотеки в Дзвинячі, Головчинцях та Мишкові, а також парафіяльнv читальню і бібліотеку ім. Святого Йосафата в Цапівцях.

Серед польських бібліотек найширше були представлені бібліотеки „Товариства людовей» (Лисівці, Товсте місто, Устечко, Заліщики місто), „Кулка рольнічого» (Червоногород), товариства польської молоді „Пробудження» (Буряківка), осередку товариства „Підгалянського» (Голігради), 2 вчительські бібліотеки в Заліщиках і Товстому.

Статистика наводить також дані про 4 бібліотеки єврейських товариств і організацій. Режим роботи цих установ був непостійний. Сільські бібліотеки працювали, як правило 1-2 дні на тиждень від 2 до 8 годин. Міські були відкриті значно частіше. Всього в повіті бібліотеками користувалося 2433 читачі, або близько 4% населення, що було звичайно мізерною кількістю. В Заліщиках цей показник складав майже 20%, від 4014 жителів міста. Та бібліотеки були невід’ємною складовою просвітницької роботи.

Післявоєнну і сучасну історію бібліотек ми знаємо краще, бо творилася вона уже більш відомими попередниками і сучасниками, описана в інформаційних виданнях Заліщиччини.

30 вересня 2015 року

Ваш коментар буде першим

Коментувати

Ваш email не публікується.