Сценарій презентації книги Оксани Дяків «Гармонія протилежності»

Святково прикрашена літературна вітальна читального залу. У центрі — журнальний столик, на якому книга Оксани Дяків: «Гармонія протилежності», літературознавчі матеріали, вишитий рушник, квіти. За столом- ведучі заходу.

Розпочинається зустріч під звуки і відео зображення фільму Олександра Дірдовського «Міжгір’я».

Вед.І
Хтось мудрий зауважив: поезію важко аналізувати, її треба читати. Так -як і пісню. Лягає на душу – співаємо. А як ні – то й ні…
Кожна поетична зустріч – це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела поетичного слова, яке єднає всіх спраглих, що прагнуть до творчих пошуків. З-правіку джерелом духовного багатства була книга.
Нещодавно світ поезії поповнився новою збіркою — «Гармонія протилежності», яку ми будемо презентувати разом із її автором – редактором Заліщицької районної газети «Колос» Оксаною Іванівною Дяків.

Вед. ІІ
Поетично налаштована на сприйняття навколишнього світу Людина – це вічний романтик з нестримним бажанням жити неординарно у бурхливих потоках мрій, бажань та дійсності.
Філософія поезії лягає у глибини людської душі. Серце, розум, саме життя поета не може належати тільки йому. Стан душі поета можна означити як постійно зростаючу необхідність бути потрібною людям та рідній землі.

Вед. І.
У творчої людини є велике щастя – це народження нового твору: вірша, поеми, оповідання чи маленької мініатюри. Тоді прискорено б’ється серце, душу переповнюють незвичні хвилювання, зникає весь світ, і думки шикуються в ритмічні строфи. Звідки вони беруться ? Хто їх надиктовує ? Як дізнатись? Це — одна з найбільших таємниць людської свідомості.
З упевненістю можна сказати, що нічого вищого за щастя творення для справжнього поета чи прозаїка немає, як і для митця в будь – якій іншій творчій царині.

Вед. ІІ.
Так, напевно, і для заліщицької поетеси О. І. Дяків важливою подією в житті була її перша книжка — ластівка «Гармонія протилежності», яка побачила світ 2012 року в чернівецькому видавництві «Друк Арт». Епіграфом до цієї книжки стали рядки поезії неперевершеної Ліни Костенко:
Земля кружляє у космічнім вальсі.
Вітри галактик – вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
Проносить ритми танцю по землі.

Звучить романс у виконанні Ярослава Рибака «У світі злому і холодному». Слова Ліни Костенко, музика Ольги Богомолець. Ярослав Рибак – лауреат ІІ премії ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасного українського романсу «Осіннє рандеву — 2012».

Вед. І. Тернопільський журналіст, редактор понад 30- ти книг, автор і співавтор 13-ти видань Богдан Новосядлий у своєму слові про збірку «Гармонія протилежності» писав: «Книжка написана легко і щиро, відтак майже з кожної сторінки віє зворушливим ароматом ліричного настрою, який у довірливому тоні та багатій уяві читача створює потужне естетичне дзеркало, крізь котре хочеться по-новому поглянути на неповторно красиву мелодію нашого життя».

Вед ІІ. Вірші згруповані за змістом у 7-ми розділах, кожен із яких має свою назву. Вона відображає головну думку поетичної добірки. Це такі розділи: «Життя шліфує, наче камінь», «Вимір часу», «Зірка іскриста небосхил вітчизняний осяла», «Доля в різних іпостасях», «Неповторне українське слово», «Душі криниця», «Звукопис отчого краю». Вірші відрізняються за тематикою, але тісно пов’язані між собою. Водночас кожна поезія самостійна за своєю сутністю.
До деяких віршів Оксана Дяків використовує епіграфи із творів видатних мислителів — письменників, зокрема, Тараса Шевченка, Івана Франка, Ліни Костенко, Олександра Довженка. Книжка художньо перегукується з ілюстраціями – переважно фрагментами репродукцій картин сучасних художників: Олени Савчук, Наталії Курій – Максимів, Наталії Дерев’янко, Віталія Дороша, а також Євгена Дмитрієва.

Вед.І.
Збірка «Гармонія протилежності» невелика за обсягом, але має позитивну енергетику та містить філософські думки. Коли читач візьме до рук віршовану книжку, одразу хочеться зрозуміти, який сенс закладено у малюнку на титульній сторінці художниці з Кам’янця — Подільського Хмельницької області Олени Савчук. В чому ж полягає ця протилежна гармонія?
Відповідь можна знайти в однойменному вірші та відвертому зізнанні поетеси, опублікованому в цій книжці: «Це – гармонія людської душі та світу, природи й космосу, мистецтва та життя, відчуття ідеалу, без якого немислиме буття, відчуття особливої божественної субстанції, яка творчо проймає все суще. А загалом у своїй різноликості й протилежності – це гармонія Всесвіту».
Як пише український письменник, автор багатьох книг, літературознавець, журналіст. Редактор Володимир Кравчук: «Цілий ряд творів збірки характеризуються побудовою на тезах і антитезах». Принагідно згадується український філософ і поет Микола Руденко, який писав, що існує два види матерії: світло і темрява, а все інше – тільки форма матерії». Вірш «Гармонія протилежності» читає Мар’яна Палагнюк, студентка Заліщицького агроколеджу та факультету журналістики Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, лауреат обласної літературної премії ім. В. Вихруща.

Вед. ІІ.
Василь Дрозд, літератор, член НСЖУ, роздумуючи над творчістю Оксани Дяків зазначає: «Правильно кажуть, що біографія поета – в його віршах. Літераторка відтворює нелегке життя своїх пращурів, їхню боротьбу й страждання за волю України. І це не дивно, бо, як кажуть у народі, той, хто не знає минулого чи нехтує ним, той не вартий і майбутнього…»
Не можна без хвилювань читати вірш «Пам’ять серця», в котрому Оксана Дяків описує долю своєї родини, якій судилося відбути сибірську каторгу.

Вірш «Пам’ять серця» читає автори – Оксана Дяків

Катерина Більська, учениця Заліщицького вищого професійного училища прочитає вірш «Мудрий ангел» із презентованої збірки, продовжуючи цю тему.
Марта Джумага, гімназистка Заліщицької державної гімназії ім. братів Гнатюків читає вірш «Біль втрати».

Вед. І.
У багатьох віршах Оксани Іванівни Дяків рядки дзвенять болем за долю Вкраїни, її майбутнє. Цей чистий передзвін неможливо не почути і не відчути. Бо Україна для неї – це й блакитні стрічки рік, а серед них – Дністер, який « літа складає в стоси», і «золотий берег дитинства», й «акварелі синіх гір». Це – мальовниче Наддністров’я, прекрасне у будь-яку пору року: і коли весна «з смарагду килим стелить», а літо «розлогим вкрите буйноцвіттям пливе туманцем на селом», і коли восени пахне « смолою вологою сосен, пожухлістю стомлених трав». Це й чари зимової різдвяної казки.
Краса мальвничого Наддністров’я надихає авторку на поетичне відтворення її у віршах, які читаєш – і ніби сам стаєш частиною цієї природи, розчиняєшся в її неповторних акварелях.

Вед. ІІ.
Як підкреслює вчитель – методист, словесник школи с. Касперівці, Марія Мисевич : «Поетичні твори Оксани Дяків відкривають глибинний світ людських почуттів, переживань, підкреслюють красу навколишнього життя. Несподівані й сміливі метафори та порівняння, персоніфіковані образи густо наповнюють збірку: «владарює сонце над містом», «часи народжують пісні», «природа тане, мов свічка», «спливає час – бурхлива течія». Сім розділів – «сім іпостасей душі книги» Оксани Дяків урівноважують душевні настрої читачів».
Авторка любить свій край. І це – закономірно, бо, як співається у пісні, «не можна Вкраїну любити, як краю не будеш любити». І про це пише у віршах «Береги», «Отчий край» та інших.

Поезію «Отчий край» читає Роман Фестрига, учень Заліщицького вищого професійного училища

Вірш «Береги»читає Юрій Мурза, учень Заліщицької школи ім. О. Маковея

Вед. І.
Авторка «гармонії протилежності» захоплюється мужністю та героїзмом жінок, які стояли біля витоків української державності, чия кров пролита за святу державу. Оксана Іванівна й сьогодні знаходить найкращі слова вдячності жінці – матері, жінці – берегині, жінці, яка вболіває за кращу долю дітей в Україні.

Вірш «Берегині України» читає Ліля Радинська, учениця 8-го класу школи №2 м. Заліщики.

Ірина Ганчук, гімназистка державної гімназії ім. братів Гнатюків прочитає вірш «Трилика мадонна».

Вед. ІІ. Поетеса пропускає крізь себе не лише радість, а також біль і розчарування, тривогу і смуток — все те, що відобразилось на біографіях українців, кожної людини. Це, зокрема, і гіркий спогад про юнаків, які загинули в Афганській війні та під час бойових дій у «гарячих» точках локальних конфліктів на території Радянського Союзу, куди були відправлені з примусу тодішньої комуністичної тоталітарної держави.
Хвилює авторку також наймитування мільйонів українців по чужих світах, осиротілість покинутих малих дітей, стареньких батьків.
У книжці є і така поезія, в якій авторка закликає кожного починати з себе самого будь – які зміни в суспільстві, державі.

Вірш «Почни з себе»читає автор

Вед. І. Напевно, настав час запросити до слова нашу гостю, редактора Заліщицької районної газети «Колос», авторку збірки поезії «Гармонія протилежності» – О. І. Дяків. Просимо Вас розповісти в якому віці до Вас завітала поетична Муза? Що для Вас означає рідне слово, поетична творчість? Вам слово. ( Виступ О. І. Дяків)

В дарунок звучить пісня у виконанні Ярослава Рибака «Чорнобривці» на слова Миколи Сингаївського, муз. Вол. Верменича.

Вед. ІІ. Іван Дзюба, український літературознавець, критик, громадський діяч, під час презентації своєї книжки про Ліну Костенко «Є поети для епох» у 2012 році, ведучи мову про особливе значення для нашої літератури творчості геніальної Ліни Костенко, водночас зауважив: «На небі не може сяяти всього одна зірка. На небі мусить бути багато зірок різної величини та яскравості. Українська поезія сьогодні, як ніколи, багата». Отож, запрошуємо до творчого спілкування літераторів, які працюють у царині поетичного і прозового слова, творчу молодь, щоб вони розповіли про свої здобутки, про власне бачення ролі та місця поезії в сучасній українській літературі та культурі. Водночас пропонуємо їм, якщо є натхнення, прочитати свої нові поезії для учасників цієї зустрічі. У нашій залі присутні місцеві автори книг, шанувальники літературної творчості краю:

П. М. Мельник – поет. Редактор, автор 5-ти книг, член НСЖУ.

О. В. Вістовський – автор поетичної збірки «У стремені Дністра», журналіст часопису «Колос», член обласного літературного об’єднання та НСЖУ.

І. О. Ковальчук – літератор, керівник кімнати музею письменника, редактора П. І. Ковальчука, член НСЖУ. Тарас Середюк — автор поетичної збірки «Зимовий гербарій», вчитель Заліщицької гімназії. Просимо до слова

Мар’яна Палагнюк — член клубу творчої молоді районної бібліотеки, студентка Заліщицького агроколеджу та факультету журналістики Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, лауреат обласної літературної премії ім. В. Вихруща

( Виступи П. М. Мельника, І. О. Ковальчук, О. В. Вістовського, Т. С. Середюка, Мар’яни Палагнюк )

Творча робота учениці 7-го класу школи №2 Наталії Соколовської

Свої вірші читають студентки Вищого професійного училища Роман Фестрига та Катерина Більська

Вед. І. Завершуючи свої роздуми над збіркою поезії «Гармонія протилежності», які були опубліковані в цьогорічному журналі «Літературний Тернопіль», літератор Василь Дрозд пише: «Творчий доробок Оксани Дяків стане, без сумніву, мудрим християнсько – моральним та емоційним порадником читачам різних поколінь».

Вед. ІІ.
Хочемо процитувати також українського письменника Володимира Кравчука: «Перегортаючи останню сторінку книжки, я натрапив на проникновенні рядки: «Знов душа ступає на поріг нового розвою і пізнання…» Тож нехай поетична душа Оксани виважено ступає на читацький поріг із гармонійним світлим поетичним Словом». Нехай справдяться ці щирі побажання!

Ваш коментар буде першим

Коментувати

Ваш email не публікується.