С Ц Е Н А Р І Й проведення літературної години, присвяченої 100-річчю написання І.Франком поеми «Мойсей»

» Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
У незламнім завзяттю,
Підеш ти у мандрівку століть
З мого духа печаттю».

20 липня 2005 року
читальна зала
Заліщицької райбібліотеки

Святково прибрана зала. В центрі портрет І.Франка, відкрита книжкова виставка: » До світлих висот і свободи і чести». Звучить мелодія пісні на слова І.Франка » Не пора, не пора…»

Вступне слово про поему І.Франка «Мойсей» — директор Заліщицької ЦБС Тракало О.Й.

Всечесний отче! Шановне панство! Дорога просвітянська родино! Сьогодні у мистецькій бібліотечній вітальні літературну годину

» Я ж весь вік свій, весь труд Тобі дав у незламнім завзяттю,- Підеш ти у мандрівку століть З мого духа печаттю «.

присвячуємо видатному українському письменникові Івану Франкові та знаменитій його поемі » Мойсей «.

Саме у ці липневі дні виповнюється 100 літ з часу написання і виходу в світ поеми І.Франка » Мойсей «, і є це знаменна дата в історії української літератури і української культури. Сприймати знамениту поему І.Франка в перехресному світлі традиційного й неповторного, спонукають самі обставини її написання.

Цей твір виявив спробу провідного українського автора переосмислити літературну традицію у дусі часу та вимог суспільно-громадянського руху. І вже наступний рік буде роком 150-ліття від дня народження Івана Франка — геніального художника слова, вченого, громадського й політичного діяча, творчий шлях і діяльність якого відзначалися багатогранністю зацікавлень, енциклопедич — ним характером знань, потужним інтелектуалізмом думки.

Поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, літературознавець, журналіст, фольклорист, етнограф, публіцист, видавець. Він зали — шив поколінням українства колосальну художню і наукову спадщину, яка є не лише безсмертним історико-літературним фактом, золотим фондом науки й духовності, а й живим явищем нашого сьогодення, що впливає на вироблення ідеалів сучасності.

Саме тому обговорюватиметься незабаром це питання на засіданні ЮНЕСКО, про що сповіщає преса. Ми ж сьогодні маємо намір у колі шанувальників Франкового слова звернутись до поеми » Мойсей», у якій геніальний письменник підняв проблеми вождя і народу, честі, гідності і взагалі майбутнього. Сам Франко — автор визначив формулу поеми, у якій прослідковуємо чотири аспекти художньої оригінальності та вартості поеми.

» Мойсей» — це історичний інтерес, психологічний акцент, символічний сенс, національний аспект.. У поемі автор органічно поєднав біблійну традицію і нові аспекти. Про біблійне походження пророка Мойсея просимо розповісти, таким чином доповнити наші знання отця Івана. (Слово отця Івана Сендзюка)

Ведуча:

Працю над геніальним твором розпочав поет у січні, а закінчив у червні-липні 1905 року. » Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою» ,- писав про зустріч з Іваном Франком у 1905 році М.Коцюбинський. В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему » Мойсей». Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою.» Завершальним акордом поеми став знаменитий пролог до неї» Народе мій, замучений, розбитий…», датований 20 липня. Того ж року поему вперше надруковано окремою книжкою. Про громадсько-культурну біографію поеми розповідь веде вчитель — пенсіонер М.Ф.Лубкович.

Поема має велику громадсько-культурну біографію. З цим твором поет неодноразово виступав на зборах громадськості 1910 року, а також згодом. Уже будучи хворим, Каменяр читав поему у місті Станіславі. 1911 році — у Чернівцях, Коломиї, Тернополі. Виступи І.Франка викликали великий резонанс серед широких кіл громадськості Галичини й Буковини. Ось як згадував про ті часи уродженець с. Купчинці М.Косар: «Увечері прибув швидкий поїзд зі Львова, яким приїхав Іван Франко. На вокзальній площі наші гімназисти вистроїлись у два ряди і привітали слав — ного гостя гучними оплесками «Слава! Слава! Слава!».

Іван Франко був дуже радий і схвильований і з приємністю сказав: » От славні хлопці!» Потім фіакр повіз І.Франка до » Міщанського братства», де зал був переповнений людьми. Я втиснувся до середини залу і притулився до підвіконника, На сцену вийшов поет. Публіка привітала його бурхливими оплесками. І.Франко захоплено читав свого » Мойсея». Про цю подію нагадує меморіальна таблиця з барельєфом Каменяра на фасаді приміщення Міщанського братства.

Ведуча :

Зворушливі спогади про Великого Каменяра залишили наші славні земляки В.Гнатюк, професор В. Сімович, селянський поет Павло Думка, етнограф Лука Гарматій Розповідь продовжує М.Ф.Лубкович.

За словами видатного літературознавця академіка О.Білецького «найскладнішою зі всіх поем за своїм ідейним змістом є остання велика поема Франка «Мойсей» (1905). Це, безсумнівно, найзначніший вклад поета не тільки в українську, а й світову літературу. Його » Мойсей так би мовити, конденсація духовної енергії народу, його кращих прагнень, а разом з тим і сумнівів та вагань». Відомий філолог з української діаспори Юрій Шевельов назвав поему » Мойсей» другим «Заповітом» української літератури.

Ведучий :

Я з тої раси, що карку не гне, Глядить життю і смерті в очі сміло, Що любить бій, що просто грімко йде На визначене їй судьбою діло.

 

Послуговуючись біблійним сюжетом, Іван Франко трансформував біблійні сцени. У його трактуванні Мойсей — постать велична і водночас трагічна. Наснажений єдиним життєвим бажанням — привести свій народ у » долину пречудну» — Мойсей віддає цій справі частину свого життя, всі духовні і фізичні сили, сподіваючись на щасливий кінець і вірячи в його благословення. Народ же, хоч і не піднімається до висоти і діянь пророка, ставить до нього неабиякі вимоги. Мойсей же, не зважаючи на неприйняття і провокації, залишається вірним взятому на себе обов`язку.

Зневажений, він знаходить у собі сили вибачити тим, хто його проганяє, спромігшись зусиллям волі на слово безмірної любові до рідного краю і народу. Не зумівши власними зусиллями вгамувати свій біль, знайти розраду для роз`ятряної душі, Мойсей виходить на розмову з Богом. Молитва не врятує пророка, не стишує його сумнівів і бажань, на короткий час він піддавався зневірі, за що й покараний богом Єговою. Мойсей помирає, проте сутність його трагізму не в самій смерті, а в тому, що пророк помирає в переддень щасливого майбутнього народу.

Розчарований із критичних студій, у яких » Мойсея» прирівнювали до різних літературних творів, але не до Біблії, Іван Франко наголошу- вав: » Моя поема основана майже вся на біблійних темах…» Проте в наступному ж абзаці чітко освічував читачеві міру оригінальності свого задуму щодо біблійної легенди. «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні: (..) із сього оповідання бачимо, що Мойсей умер у неласці ізраїльського Бога, який перед смертю докорив йому тим, що він не вшанував його відповідно перед сином Ізраїлю.

В моїй поемі се діло поставлено зовсім інакше : смерть Мойсея на вершині гори в обличчі Бога мотивована тим, що його відіпхнув власний народ, зневірений його 40- літнім проводом і сумним станом обіцяного краю, який треба було тяжкими зусиллями здобувати

Читці читають 1пісню поеми.

1 ведучий:

Злітали іскри з-під його пера, Він вірив у прийдешню переміну. Він всім сказав: Служити не пора, А захищати треба Україну… Він знав: лупати треба ту скалу, Що заважає нації в дорозі.

В.Вихрущ

Читці читають 10 пісню поеми » Мойсей».

2 ведучий:

Якщо б ми мали тільки таких двох велетнів духа, якими були Шевченко та Франко, то наша нація не могла б пропасти. Шевченко зродив, а Франко розбудував українську націю (так висловився доктор Василь Луців з Канади про творчість наших геніїв). Франко був господарем гордовитим на своєму полі, він був будівничим нації. Своїми творами він робив дорідний засів на українській ниві. Він був тим добрим сіячем, що кидав зерно там, де найкращі плоди воно могло принести. І донині актуальні його слова про те, що » Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіційних кордонів».

1 ведучий:

Твоїм будущин душу тривожу… Невже задарма стільки сердець горіло до тебе , найсвятішою любов`ю, тобі офіруючи душу й тіло ?

Франко так, як і старозавітний Мойсей, 40 літ праці віддав для рідного народу, вказав шлях до ясної мети, розбудовував все необхідне для державного життя. Поема написана 1905 року, у переддень п’ятдесятого року життя й незадовго до смерті поета. Іван Франко вже мав на той час величезний життєвий досвід, здобутки і втрати, і гіркі розчарування. Відчуваючи потребу висловитись до кінця, озвучуючи свої сумніви й тривоги, перевіряючи правильність обраного шляху загальнолюдським досвідом, він створив поему » Мойсей», звертаючись до духовного світу біблійних пророків.

Учні читають 20 пісню поеми » Мойсей».

1 ведучий :

Мойсей цілеспрямовано віддає всі свої зусилля справі формування власного народу, відчуваючи себе водночас і його «батьком», «учителем і сином», дитячим виразником національної ментальності. Та хіба ці слова не про » українського Мойсея», не про нашого Каменяра, не про Франка? Про нього, що весь свій труд і все життя віддав на благо рідного народу. Іван Франко був першим із тих, хто піднісши гордо вгору голову, сказав:

» Я син селянина, син української землі й почуваюся до обов’язку весь свій труд і всі свої сили віддати українському народові.»

Звучить мелодія пісні на слова І.Франка » Вічний революціонер».

2 ведучий:

Мойсей став означенням певної художньо-естетичної та світогляд ної межі в національному письменстві. У структурі » Мойсея» можна заува — жити розвиток та логічне завершення творчих пошуків Франка — художника, його провідних колізій творчості, і проникливу думку Франка — художника, мислителя, гуманітарія, який щиро охоплює зором глобальну картину світу, суспільства й окремого індивіда людської цивілізації.

1 ведучий :

Широко й епічно задуманий Франків » Мойсей» мав завдання, не пориваючи з традицією, витворити образ героя перелому епох і змін суспільної свідомості. Такі періоди найважливіші в історії і найсприятли — віші для випадковостей та непродуманих, не виважених рішень, що можуть мати незворотні наслідки. Драматизм подібного історичного межичасся. У висвітленні подій поеми, історичного періоду поч. ХХ ст.. та й сьогодення України, Франко наснажує поему романтичною вірою в ідеал:

Та прийде час, і ти огнистим видом, Засяєш у народів вольних колі, Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, Прокотиш Чорним морем гомін волі І глянеш як хазяїн домовитий По своїй хаті і по своїм полі. Хто дав з каменя воду То сей край перемінить на рай для свойого народу.

2 ведучий :

За поему » Мойсей» Франка висували на Нобелівську премію, проте не судилось. Нині, коли Франковому » Мойсеєві» виповнюється 100 років, його непроминальна сутність і значущість для українського народу, бачиться ще зриміше:

Та прийде час і ти огнистим видом Засяєш у народі вольних колі!
— пророче писав Каменяр

1 ведучий :

В есе » Мойсей» І.Франка Дмитро Донцов виходить з того, що цей твір «носить національно-український характер і автобіографічний». Він підносить такі ознаки поеми, як культ аристократичного, героїчного світогляду. Нація, що прагне волі, мусить не зневірюватись, бути певного в тім, що її проводить Бог до її мети. Мусить шукати найвищого блаженства не в матеріальнім добробуті, не сміє бути рабинею скарбів земних. Нація, що прагне волі, мусить у вічному зусиллі спішити до незримої цілі, любити недосяжне, вірити в невідоме, бажати осягнути фантастичне. Ці слова відо- бражали настрій прикінцевих строф Франкової поеми, її заповіт.

2 ведучий:

Поема безпрецедентна у світовій літературі не темою, а тим, що Франко пророкує, трактує цю тему так глибоко особисто і пише кров`ю свого серця, промовляючи устами пророка:

Я ж весь труд, весь вік тобі дав У незламнім завзяттю, І підеш ти в мандрівку століть З мого духа печаттю.

Звучить мелодія на слова. І.Франка » Не пора, не пора…»

Маємо незалежну державу, але заспокоюватися не слід, навпаки, треба інтенсивно працювати, горіти для однієї ідеї — національної, загально- української, як це робить Каменяр.,,

Читець виголошує вірш В.Вихруща » Він був сівач і жнець на ріднім полі» під музичний супровід.

Завершальне слово про І.Франка — директор Заліщицької ЦБС Тракало О.Й. Слово, посіяне в душах Мойсеєм, дало життєві сходи: герой — пророк відродив іншого героя — народ. Глибинний висновок поеми такий: народ великий, якщо він породжує пророків: без вождя, без духовного провідника неможливий поступ народу до висот свободи і цивілізації. Підтвердження цьому — життєвий і творчий подвиг самого поета, нащадки якого пішли у мандрівки столітть з «його духа печаттю». З іменем пророка Франка пов`язано чимало пам`ятних подій і в нашому краї, зокрема виступ в Тернополі , відвідини Климентини Попович у Новосілці, написання поезії — присвяти селянському повстанню у Буряківці. Тож візьмемо у дорогу життя мудре і закличне слово нашого пророка і провідника І.Франка.

Огляд літератури, творів, що стосуються життєвого і творчого шляху І.Франка провела Світлана Пукіш — провідний бібліограф райбібліотеки .

Ваш коментар буде першим

Коментувати

Ваш email не публікується.