Громадські слухання «Якою має бути бібліотека нашої громади» у Заліщицькій ЦБС

Нещодавно у стінах читального залу Заліщицької центральної районної бібліотеки відбулось громадське слухання, ініційоване Тернопільським обласним відділенням Української бібліотечної асоціації, Тернопільською обласною універсальною науковою бібліотекою, Тернопільськими обласними бібліотеками для молоді та дітей.

Директор Заліщицької ЦБС О. Й. Тракало зазначила, що «мета слухання полягає у приверненні уваги мешканців, органів влади Заліщанщини до бібліотек; у виявленні та обговоренні проблемних питань функціонування книгозбірень; вивчення різних точок зору щодо сучасної бібліотеки; зміні її іміджу. Такі слухання відбулись у всіх населених пунктах району в різних формах: на сесіях та виконкомах сільських рад, під час круглих столів. Цьому передувало проведення масштабного анкетування, у якому брали участь особи віком від 15-65 років різних професій, де вказували, які б оновлені послуги вони хотіли отримати у відділеннях книгозбірень. Найбільша кількість респондентів наголосила на тому, що бібліотеки мають бути модерними, з широким використанням інноваційних технологій. Респонденти наголошували, що готові допомагати бібліотекам власними силами, передплатити періодичні видання для установи, передавати книги із домашніх бібліотек. Всі пропозиції, на нашу думку, є слушними,оскільки допомагають керівництву бібліотеки зрозуміти напрямок подальших вдосконалень, що допоможуть задовольнити всі потреби користувачів».

У Заліщицькій центральній бібліотеці працює десять співробітників. Бібліограф Марія Рудик: «Бібліотека – це насамперед інформаційний центр, який дозволяє користувачам здобути доступ до сайтів: Верховної ради, органів місцевого самоврядування, виконавчої, законодавчої та судової гілок влади. У нас також є два сайти та блог, де систематично розміщується краєзнавча інформація, матеріали про роботу різних підприємств,установ, організацій та методичні матеріали: посібники, рекомендації, брошури. Наші працівники проводять масові заходи як у приміщенні бібліотеки, так і у навчальних закладах, установах, однак це викликає певні труднощі через відсутність елементарного технічного устаткування. Інша проблема полягає в тому, що в наявні в бібліотеці матеріали краєзнавчого характеру, не упорядкувалися у збірник чи хрестоматію через недостатність фінансування, хоча вони носять унікальну наукову цінність».

Багаторічний працівник абонементу для дорослих П. С. Любінецька: «Кожен читач повинен бережно ставитись до книг, які отримав у бібліотеці та вчасно повертати їх, бо жоден із втрачених примірників не списується, за нього матеріальну відповідальність несе бібліотекар»

gs2Віра Бреєва: «Сектор комплектування та обробки літератури оперативно відображає весь книжковий фонд у каталогах. Його працівники двічі на рік проводять передплату періодичних видань на район, прийом та розподіл документів між структурними підрозділами бібліотечної системи. За останні п’ять років, на жаль, кількість надходжень літератури суттєво зменшилась, особливо за державне фінансування. Якщо порівняти із 2009 роком – 5 тисяч примірників, за останній рік — 2,5 тис. Найбільшим здобутком цього року є поповнення філії Синьківської бібліотеки, де меценат Д. Фірташ закупив понад 7 тис. друкованих видань».

Ольга Тракало також додала, що значна частина фонду оновилась завдяки подарункам від Національної парламентської бібліотеки, від Державного комітету телебачення та радіомовлення України на чолі з О.Кононенком, Міжнародної культурно-освітньої асоціації ( Л.Горват), а також видання, які є призами за участь у конкурсах. Особливо директор вдячна підприємцю Івану Навольському, який забезпечив перевезення книг із Києва до Заліщик.

Мешканець с. Печорна, Мирослав Черничук, який є постійним відвідувачем книгозбірні,схвально відгукнувся про роботу Інтернет-центру, оскільки вважає, що нинішні бібліотеки не можуть ефективно функціонувати без вільного доступу до всесвітньої мережі. Він також зауважив, що у кожному залі просто необхідною є копіювальна техніка та вчасне поповнення фаховими виданнями.

Галина Сковронська — палка шанувальниця книги: основна функція бібліотеки полягає в тому, щоб навчити читача обирати із величезного масиву необхідну та актуальну інформацію, затративши мінімальну кількість часу. Звісно електронні носії не витіснять книги друковані, оскільки для справжніх поціновувачів слова читальні зали, їх запах, особлива атмосфера – місце відпочинку душі та розуму. Книгозбірні завжди були оплотом мудрості, вони змушені підлаштовуватись до сучасних вимог та потреб користувачів.

Михайло Сопилюк, уже понад тридцять років займається викладацькою діяльністю і переконаний, що книги є невід’ємним елементом навчання та виховання дітей. Проте, споглядаючи на сучасні тенденції, набагато ефективніше залучити молоде покоління до читання саме електронних книг, оскільки вони краще їх сприймають. Михайло Васильович також запропонував, щоб по-можливості, окремі видання оцифровувати і виставляти у вільний доступ в мережі Інтернет та створювати електронні банки літератури. Таку ж позицію підтримує Й. Й. Децовський, який розглядає питання місця бібліотеки в сучасному освітньому просторі в площині готовності громадян інтелектуально розвиватись, зважаючи на сучасні проблеми та реалії. Для нього болючим є проблема поступового занепаду «побратимів» бібліотек – як скарбниць мудрості, а саме: ліквідація єдиної в Заліщиках книгарні, саморозпад «Просвіти» зменшення кількості активних радіоточок, які є чи не єдиним джерелом інформації для людей похилого віку у віддалених населених пунктах. За словами Йосипа Децовського, для того щоб бібліотеки змогли крокувати в ногу з часом, необхідна значна підтримка з боку влади, яка проявлятиметься як через фінансування, так і шляхом всебічної допомоги під час розроблення та впровадження інноваційних технологій.

Володимир Кулачковський зауважив, що уже протягом певного періоду бібліотеки зазнають певного реформування, основна мета якого – переведення друкованого матеріалу в електронні носії, які будуть доступними цілодобово в будь-якій точці світу.

Свої міркування на заході висловили Роман Фестрига та Наталя Крок, які вважають, що друковані книги ніколи не втратять своєї цінності, оскільки вони супроводжували людство протягом багатьох тисячоліть.

Підсумовуючи погляди учасників громадського слухання, можна дійти висновку: щоб книгозбірня у Заліщиках відповідала світовим вимогам та стандартам, необхідне значне фінансування, впровадження інноваційних технологій, зацікавленість з боку районної влади та найголовніше – бажання і безперервна робота працівників, які є душею бібліотеки.

Ваш коментар буде першим

Коментувати

Ваш email не публікується.